— Маріє, я не зрозуміла, мені що? З твоїм чоловіком ще й цілуватися доведеться? — здивовано запитала Ольга…
— Подруго, ти що? Маленька? — засміялася Марія. — І не тільки це. Він повинен по-справжньому зрадити, щоб були всі докази. Інакше я залишуся бідною.
Марія зустріла Ігоря, коли він уже був успішним. Власник будівельної компанії, високий, красивий, щедрий, що ще потрібно? Подумаєш, старший на десять років. Жінка і сама вже була далеко не дівчинкою-ромашкою, одна виховувала сина-першокласника.
Дитину їй зробив один знайомий хлопець, який зі швидкістю світла потім зробив ще й ноги.
Однак молода жінка вміла себе подати. У неї була ідеальна фігура, одягалася вона не багато, але стильно, і готова була голодувати, аби купити собі чергову цікаву річ. У неї був чудовий смак і м’який, привабливай голос.
Про таких кажуть «фатальна жінка». Захоплений Ігор швидко втратив голову.
Марія без пам’яті закохалася. Як їй тоді здавалося, в Ігоря, а не в гроші і подарунки.
І можна було вважати це правдою, так як Ігоря вона ревнувала шалено. Ледь її коханий привітається з якоюсь знайомою, як жінка вже була готова зробити з неї відбивну.
Ну а Ігор дуже любив високих, струнких панянок. Марія якраз була такою, і роман закрутився швидко.
Дитину Марії він прийняв, а своїх поки не було. Зрозуміло, чоловік часто бував у відрядженнях і дозволяв собі там багато чого, Марія відчувала це, але довести не могла.
Коли вони вирішили одружитися, наречена поставила умову — підписати шлюбний контракт, за яким у разі доведеної невірності Ігоря при розірванні шлюбу все його майно переходило до Марії.
Ігор був упевнений, що ніколи не попадеться, оскільки вважав себе дуже розумним, контракт підписав і був обережним.
Медовий місяць швидко закінчився. Ігорю дружина почала набридати. Вона погладшала від ситого, спокійного життя, сиділа вдома без діла, господарством замість неї займалася домробітниця, а сина жінка відправила в елітний навчальний заклад. Той теж її особливо не турбував, з навчання повертався під вечір.
Через те, що дружина перестала чимось цікавитися, крім магазинів, вона викликала в Ігоря все більше роздратування.
А коли при цьому на роботі з’являлася чергова гарненька секретарка, все важче було втриматися…
— Ти тиждень не брав трубку, чим можна було займатися? Ділові переговори заважали дружині відповісти? — кричала Марія, коли виснажений розвагами чоловік приїжджав з чергового відрядження.
— Не вигадуй, — відмахувався Ігор, потім він якийсь час намагався бути зразковим чоловіком.
Але потім все повторювалося. Чотири роки вони зі скрипом протягнули з чергуванням нескінченних сварок і примирень. Але і такого життя настав кінець, і ось, чоловік з дружиною стали просто сусідами.
Марію такий уклад теж перестав радувати. Почуття зникли, а працювати вона розучилася, синові треба було забезпечити гідне майбутнє, тому просто піти від Ігоря вона не могла. Адже Павло був йому нерідним.
Жінка знала, що чоловік гулює, але ні на чому зловити його не виходило, і тоді вона зателефонувала Ользі.
Подруги зустрілися в невеликому ресторанчику на літній веранді.
— Привіт, давно не бачилися, — сказала Ольга, поцілувавши Марію в щоку. — Як ти? Дзвінком налякала, якщо чесно. Що так терміново?
— Сідай, Олю, — не поспішаючи почала розмову Марія. — Ми, звичайно, мало спілкувалися останнім часом, розумієш, у мене сім’я. Але раніше ми з тобою завжди одна одній допомагали, ти пам’ятаєш?
— Так, пам’ятаю-пам’ятаю, — посміхнулася Ольга і закотила очі, згадуючи бурхливе минуле.
— Загалом, не буду тягнути. Подруго, я ненароком познайомлю тебе зі своїм благовірним, а тобі потрібно зустрічатися з ним якийсь час і зняти все на відео.
Коли все закінчиться, заплачу таку суму, що ти рік працювати не будеш. Тому що мені самій світить такий шматок… — Марія мрійливо закрила очі. — Що і онукам моїм не доведеться працювати.
— Щось я не розумію… — відповіла здивована Ольга.
— Та що тут розуміти? Розлучитися мені треба, але не просто, а забезпечити себе і сина. Адже він нам за просто так може нічого не залишити. А доведу його невірність — все майно за контрактом перейде до мене.
— Маріє, я не зрозуміла, мені що? З твоїм чоловіком ще й цілуватися доведеться? — в шоці запитала Ольга.
— Подруго, ти що? Маленька? — засміялася Марія. — І не тільки це. Він повинен по-справжньому зрадити, і щоб з усіма доказами. Інакше я залишуся бідною.
— Та ти що?!
— А що такого, Олю? — розвела руками жінка. — У тебе ж немає своєї сім’ї. Не хвилюйся, я його вже давно не ревную. Знаю, він точно гуляє, але тільки у відрядженнях, мені його, гадаю, не зловити. А то б не звернулася до тебе.
— Та не в ревнощах справа, — намагалася Ольга напоумити подругу. — По-перше, Ігор мене кілька разів бачив, може впізнати. Він згадає, що я твоя подруга. І якщо будуть відео, листування, він же зрозуміє, що це я записала і тобі здала.
— Яка різниця? Закону все одно, в контракті йдеться про факт невірності, а не про те, хто що записав! — Марія починала виходити з себе. — Загалом, Олю, ось аванс. Знаю, твоє становище зараз не таке міцне, як раніше.
Марія кинула на стіл конверт. Її подруга відкрила його, побачила кругленьку суму і не змогла встояти.
А потім був день народження Марії, вона запросила туди багато гостей і вмовила Ігоря обов’язково бути присутнім.
В кінці вечора Ольга ніби ненароком попросила Ігоря підвезти її додому, нібито зламалася машина. Той, як порядна людина, погодився. А чому б не погодитися? Фігура у жінки була стрункішою, ніж у його дружини.
Доглянута, миловидна, на вигляд інтелігентна. Щоб «розкрутити» підприємця, багато фантазії не було потрібно, Оля була про це в курсі заздалегідь.
У душі він так і залишився хлопчиком, любителем красивих жінок. Одне його зупиняло — Ольга знайома його дружини, а адже є контракт. По дорозі до будинку Ольги Ігор зрозумів, що вони майже споріднені душі, читають одних і тих же авторів, люблять одну музику, навіть схожими видами спорту захоплюються.
Але у відповідь на запрошення Ольги зайти на чашку чаю Ігор відмовився… заважав контракт. «Не вийшло», — розчаровано написала Ольга СМС подрузі.
«Не так швидко, май терпіння», — відповіла Марія.
Ользі вся ця затія не дуже подобалася, вона хотіла скоріше закінчити справу, отримати залишок грошей і жити своїм життям. Ігор же почав по-справжньому захоплюватися новою знайомою.
Він, звичайно, розумів, що стосунки не будуть тривалими, нова жінка йому швидко набридне. Але ж живемо один раз! Одружуватися з Ольгою він точно не збирався, але за своєю природою був мисливцем. Якщо націлиться на здобич, вона від нього вже не вислизне.
Він навіть ходив до юриста, щоб дізнатися, чи можна скасувати умови контракту без згоди дружини. І отримав негативну відповідь, оскільки папір оформлявся до шлюбу.
І навіщо ж він взагалі свого часу підписав її?
Залицяння до Ольги тривали, були і квіти, і подарунки, і ресторани, але далі розмов справа не заходила.
– Заходь до мене, я вже не можу чекати! – прошепотіла Ольга, коли вони цілувалися біля її під’їзду.
Ігор різко відсторонився, він не повинен накоїти дурниць і втратити все.
– Вибач, – сказав він.– Дружина, сім’я… – я повинен подумати, зателефоную тобі пізніше.
Через кілька днів Ігор сказав дружині, що у нього термінове ділове відрядження, а сам запросив Ольгу злітати на тиждень до Туреччини. Там-то в готелі все і сталося.
— Є! — радісно вигукнула Марія, коли отримала шикарне відео на свій телефон, а потім ще з десяток скріншотів повідомлень.
«Тепер безбідне життя мені забезпечене, а ти, Ігоре, відповіси мені за всі свої гулянки».
Жінка пішла до свого адвоката і представила докладні докази. Той прийняв їх до розгляду і незабаром підготував позов до суду.
Фірма, квартира, машина, дача, банківські рахунки — все це мало незабаром перейти до Марії. Але дружина підприємця не врахувала одну обставину.
Проводячи з Ігорем час, Ольга почала в нього закохуватися насправді. Подруга Марії була невдахою в стосунках, дочка не найбідніших батьків, вона зустрічала на своєму шляху одних пристосуванців.
Один скористався жінкою і зник, другий хотів одружитися, щоб не працювати. А останнім часом справи у батька Ольги пішли не дуже добре, колишньої розкоші в її житті вже не було. Ось і довелося погодитися на авантюру Марії.
А тут Ігор, дорослий, самодостатній, не рівня її колишнім залицяльникам. Справа була не тільки в його достатку, хоча і в цьому теж.
Він влаштовував Ольгу в усіх сенсах, їй ні з ким так не подобалося проводити час, як з ним. І жінка все більше почала розуміти, що поводиться дуже непорядно.
Коли вони повернулися додому з відпустки, Ольга набралася сміливості, вирішила зустрітися зі своїм коханим на нейтральній території і все йому розповісти.
Швидше за все, він їй не пробачить, жінка це розуміла.
— Чому ти покликала мене сюди? — обурено запитав Ігор, коли вони побачилися в кафе біля його роботи. — Тут же мене всі знають, ще не вистачало, щоб дізналися про нас. Я б щось придумав і приїхав би вночі до тебе додому.
— Про нас і так скоро всі дізнаються, — з жалем сказала Ольга. — І ти навряд чи захочеш мене тепер бачити.
— Щось я не зрозумів…
— Вибач, — сумно сказала жінка. — Я спокусила тебе на прохання Марії заради контракту. Вона вирішила тебе обібрати і заплатила мені.
Ольга дістала мобільний і показала супутнику всі листування з Марією, в тому числі ті, де вона пересилала подрузі відео.
— А я думав… що це Марія весь час кудись з дому йде… а вона з адвокатами зустрічається… — він вдарив себе долонею по лобі. — Який же я баран! А ти, Олю, як могла? Тобі що, грошей не вистачає? Попросила б у мене, я б дав і більше.
— Тоді я ще не була знайома з тобою, — зітхнула жінка. — Зате я давно знаю Марію. Зрозумій, вона багато разів виручала мене, ось і тепер погодилася допомогти.
— Навіщо ж ти тоді зраджуєш подругу?
— Ти можеш не вірити, — сказала Ольга, — але коли ми були в Туреччині, у мене всередині щось змінилося. Я по-справжньому закохалася в тебе.
Ольга переслала Ігорю всі листи з Марією, і сказала:
— Тепер я йду. Розумію, ти і дивитися на мене більше не захочеш. Але зателефонуй мені в день суду, якщо потрібно, я буду твоїм свідком.
Прийшовши додому, чоловік і не показав, що знає про підступи дружини, і став чекати, коли йому прийде повістка.
У день розгляду цивільного позову до суду прийшли Ігор, Марія та адвокати обох. Марія не стала запасатися якимись додатковими свідками на свою користь, вона була впевнена, що все під контролем.
У цьому її переконав і захисник. Як же вона здивувалася, коли побачила в коридорі Ольгу.
— Привіт, подруго, — сказала вона. — Ти як тут? Прийшла мене підтримати?
— Прийшла, — почервонівши, відповіла Ольга. — Але не тебе, а Ігоря. Вибач, я довго думала і відкрила твоєму чоловікові правду. До того ж я закохалася в нього.
— Що? — зі стриманої інтелігентної жінки Марія миттєво перетворилася на мегеру.
Вона накинулася на тепер уже колишню подругу, але почула, як оголошують початок засідання.
У суді кожна сторона навела свої аргументи і докази. Процес був не найлегшим, на засіданні кілька разів оголошували перерву.
З одного боку, факт невірності був, і умова контракту мала бути виконана. З іншого — обставини були штучно створені дружиною Ігоря, яким вони виявилися вигідними.
Завдяки докладним розповідям Марії і зусиллям адвоката Ігоря, суддя прийняв рішення. Шлюб був розірваний, а все майно залишилося у його власника.
Після засідання Марія знову спробувала накинутися на Ольгу в коридорі, але Ігор закрив її собою.
— Не чіпай її, — жорстко сказав він колишній дружині. — Ти отримала по заслугах. Знаєш, не думав, що ти така підла. Якби ти запропонувала розійтися по-людськи, я б тобі і так залишив половину всього. Але тепер не отримаєш ні копійки. Збирай валізи і їдь до своєї мами.
Хоча… Знаєш, Павла шкода. Він не рідний мені, але все ж син, я до нього звик. Щомісяця я буду переказувати гроші на його утримання, але ти про свої шопінги забудь. А зараз тобі краще піти. Я відвезу Олю.
Всю дорогу Ольга та Ігор мовчали, але коли машина під’їхала до будинку, жінка запитала:
— Ти мене все-таки кохаєш? — тихо запитала вона.
Негативна відповідь була б для неї вироком. Ольга дуже страждала через те, що погодилася допомагати подрузі-інтриганці.
— Я не хочу зараз це обговорювати, — відповів Ігор. — Подзвоню пізніше, мені треба прийти до тями. Я жив звичайним життям і не знав, що в ньому стільки інтриг.
Ігор зателефонував Ользі через два тижні, вирішив спробувати почати все з нуля. Марії довелося поїхати до батьків.
Колишній чоловік дотримав слова — висилав гроші її синові. Той періодично телефонував вітчиму, він був ближче хлопцеві, ніж рідна мати.
Марія впала в депресію і занурилася в себе, влаштувалася продавцем в місцевий магазин одягу в своєму місті. Від зовнішності красуні не залишилося і сліду. Жінка щодня проклинає себе, але вже пізно.Спеціально для сайту Stories