Моя свекруха – владна жінка. Вона постійно дає розпорядження, наводить лад у будинку та каже, що і кому треба робити. Мені доводиться несолодко, тому що я не хочу псувати з нею стосунки, доводиться слухати все, що вона каже. Парадокс у тому, що Міла Валеріївна вічно командує нами, метушиться, а живе вона в нашому будинку.
Після розлучення колишній чоловік залишив Мілу Валеріївну з носом. Будинок, у якому вони жили, належав йому, тож Міла Валеріївна переїхала до нас.
А як інакше? Звісно, мій чоловік сам запропонував тимчасово пожити у нас. Тільки це тимчасово триває вже п’ятий рік. На вулицю ми її не виставимо, таки рідна мама. Тим більше що колись вона сиділа з нашими дітьми, і я їй за це вдячна.
Все-таки бачитися зі свекрухою у вихідні і жити з нею — це різні речі. Людина вона непроста, завжди активна та позитивна, ні хвилини не сидить на місці. А якщо щось йде не за її сценарієм, свекруха починає нервувати та ображатися. Вона часто розмовляє телефоном і навіть спить із відкритим ротом.
Від дзвінкого голосу свекрухи та гори корисних порад я відпочиваю на своїй нудній роботі. Колись я ненавиділа роботу, а з переїздом свекрухи почала цінувати це тихе місце.
Свекруха на пенсії, у неї багато вільного часу, але навіть після цього звичка вставати о 7-й ранку в суботу у неї збереглася. Якби вона просто прокидалася, то ще б і добре. Але вона будить усю сім’ю, робить зарядку з дітьми і збирає всіх разом снідати.
За її словами, ми тільки спати у вихідні хочемо. Але вона, напевно, забула, як це тиждень відпрацювати на роботі, і як дорого потім цінується кожніська хвилинка сну у вихідні. До речі, причиною розлучення була її гіперактивність. Чоловік просто не виніс такого щільного графіку, а тепер це ми терпимо.
Кілька років поспіль ми знаходили вихід із ситуації. Щорічно на два тижні ми їздили до Туреччини з дітьми. Свекруха не має закордонного паспорта, та й не хотіла вона особливо нікуди їздити. Тож ці два тижні були для нас краплею свіжого повітря. Цього року за кордон поїхати не вдалося, тож ми вирішили просто зняти будиночок на базі відпочинку, поспати, відпочити в тиші.
Ми вже знайшли базу відпочинку, але діти розповіли все бабусі, і вона вирішила поїхати відпочивати з нами. Це зробило нашу подорож безглуздою. Я б і дітей залишила з бабусею на два тижні, але вони не такі галасливі, як Міла Валеріївна, яка піднімається ні світло ні зоря і кличе готувати сніданок.
Я благала чоловіка поговорити з мамою, але йому її шкода. А хто мене пожаліє? Я вирішила сама з нею поговорити. Але Міла Валеріївна вирішила, що ми шкодуємо гроші на її відпустку і сказала, що сама заплатить за все.
Вона образилася на нас, і жодної відпустки не вийшло. Ми поїхали всією родиною з нею на море і до ладу не спілкувалися. Вже півроку свекруха ображається на мене та не розмовляє. А я вважаю, що вона могла б увійти у моє становище і прислухатися.
