Ігор, мій добрий друг ще зі студентських часів, раптом став багатим. Ми обоє з ним не були геніями, та й хватки у бізнесі у нас теж не спостерігалося. Я потихеньку писав коди, заробляв якісь копійки на терені айті-індустрії. Не мільйонер, але купити модний светр та оновити комп’ютер грошей вистачало. Ігор із програмуванням зав’язав.
Спочатку підсів на онлайн-ігри, потім на казино, а потім як у всіх ігроманів: сьогодні ти на коні, завтра без копійки в кишені. Найчастіше, зрозуміло, наступало завтра, але Ігорю в якийсь момент дуже пощастило. На початку 2010 року студенти попросили мого друга зробити їм проект. Роботи там було на півтора дні, якщо ти лінивий, або півдня, якщо поспішаєш.
Через тиждень Ігор відправив зроблену роботу тим самим студентам, але в них на той час зовсім не було грошей. Ось вони й запропонували йому альтернативу. Оплату якимись нікому не відомими кіберфантиками. Сьогодні світ знає їх як біткоїни. Спершу молодий «фахівець» не хотів зв’язуватися з «розводом».
Потім, начитавшись різних форумів та поговоривши з людьми, погодився. Виявилося, що його улюблена онлайн-гра приймала ці самі фантики як оплату за місячний абонемент або близько того. Ігореві це підходило, але в цей період у нього почалися проблеми з подругою, яка його потім кинула.
Дивно: дівчині не сподобалося щось у хлопці, який цілодобово сидів за комп’ютером і тільки те й робив, що грав у ігри, дивився мультики та заробляв буквально якісь копійки, коли був настрій. І лише у 2019 році Ігор знову повернувся до своїх багатств та й то через випадковість. Вирішив викинути старі флешки та диски.
Так він натрапив на всі паролі, електронні адреси тощо. Сказав, чи пам’ятає щось таке дивне з минулого, але відчуття було таке, що гроші або витрачені, або він просто не зможе їх зняти через заморозку чи щось подібне. Стільки років минуло! А тут на тобі. Хороші новини в якісь віки. Загалом з того моменту життя в Ігоря круто змінилося.
Скільки саме грошей він підняв того дня, я так і не дізнався. Міг лише судити з покупок свого приятеля, а їх було достатньо. Квартира на три кімнати в новобудові. Центр міста. Туди ще молода покоївка потрібна для повної картини! Дві машини. Тільки потім я зрозумів, що він ще й шофера собі найняв. Зробив зуби та пересадив волосся.
Навіть за його словами, це влетіло в копійчину, але красенем він від таких процедур не став. Хоча жінкам, які відразу почали бігати поруч, на це було начхати. Вони просто хотіли дізнатися, «чому вони раніше не зустрічали такого смішного та милого красеня». Жив, мабуть, у іншому районі. На честь Ігоря, він теж часу даремно не втрачав.
Гроші не закружляли йому голову, і якусь частину він навіть вклав у мережу місцевих забігаловок. Що, на превеликий подив, йому почало приносити прибуток, а прибуток протилежній статі дуже подобається, це Ігор розумів чудово. Ось він і став водити до себе додому жінок. Через таке життя нова красива квартира Ігоря перетворилася на подобу притону дуже швидко.
Людина може бути як завгодно багатою, але якщо він все життя вів спосіб життя кроманьйонця, його обитель завжди буде схожа на печеру. Тож цей момент наш «денді» теж вирішив виправити. Йому потрібна була молода покоївка. І знаєте, що? Виявилося, що молода покоївка — це розкіш, яку знайти нелегко.
Зрештою до Ігоря почали приходити старі знайомі, з вини яких у нього вдома і утворився бардак. Пропонувати свої послуги, але марно. Тоді я просто порадив товаришу плюнути на все і не викаблучуватися. Нехай найме собі жінку у віці. Може, хоч так квартира набуде респектабельного вигляду, але в Ігоря з цього приводу була своя думка.
Виявилося, до нього й жінки за 50 намагалися підкочувати, було таке, а одна, яка прийшла за оголошенням, почала сватати свою дочку. Розлучену і з дитиною. Коли настав час прибирання, почала командувати та вимагати, щоб Ігор сам виносив коробки з порожніми пляшками та інше сміття, адже вона жінка і незабаром стане йому тещею, тож нехай поки що звикає.
Загалом багаті теж плачуть. Нема кому прийти прибрати квартиру дорослому хлопчику. У результаті для Ігоря знайшлася молода покоївка, та ще й любов на додачу. Можна було подумати, що до нього знову прийшла якась із минулих дівчаток і закохала його в себе всім відомим способом: ніжною усмішкою та добрим словом.
На оголошення Ігоря відгукнулася його ровесниця. Колишня однокласниця, з якою у них ще у школі був невеликий роман. Чи як там називається тримання за руки у шкільні роки? Що примітно, Ігор навіть у дитинстві не був найпопулярнішим хлопцем у своєму класі, та й його подруга теж мала своєрідну зовнішність.
Дівчинка з тих, кого нині прийнято називати пампушками. І характер владний. Вольовий. Тепер вони — як колись у школі. І більше їм ніхто не потрібний. Світлана командує, щоб Ігор частіше виходив з дому, знайшов собі хобі, подорослішав, а він закоханий і намагається виконувати всі її вказівки. Записався до тренажерної зали, зав’язав із випивкою та фастфудом.
У мене в житті нічого не змінилося, а ось у Ігоря хоч фільм знімай. Пощастило йому, що тут скажеш. Кажуть, 70% тих, хто виграв у лотерею по-крупному, вже за два роки повертаються на те саме місце з діркою в кишені, але Ігореві пощастило більше. Він не тільки зумів зберегти здобуте, а й знайшов своє кохання. Того дивись, ще років 10 й у депутати піде.
