За 5 років спільного життя моя жінка так і не навчилася економити. Ми не маємо потреби ні в чому, але хотілось би мати щось і на чорний день, відкласти наприклад. На цьому фоні у нас сталася сварка.
Я отримав на роботі дуже гарну премію, жінка також підписала контракт, дещо було відкладено на карті, і я вирішив покласти ці гроші на депозит. У нас донька, їй 4 роки, тому було б добре відкрити карту на її ім’я, та продумати наперед майбутнє доньки. Поручив зайнятися цим своїй жінці, а натомість вона зробила по своєму.
В той же день ввечері я прийшов додому і застав своїх дівчат в якомусь піднесеному настрої. Донька не змогла дочекатися вечері і випалила, що вони з мамою сьогодні ходили до дядька з тіткою і дивилися на будинок.
Дружина розкололася і призналася, що на ті гроші купила невеликий будинок на околиці міста, оформила документи на доньку, а поки являється його власником вона. Отакий сюрприз. Я не відразу зрозумів в чому справа.
Коли вже прийшов до тями, то мені почало прояснятися. Тобто ті гроші, які мали відкласти, вона витратила на якийсь будинок. В нашому місті нерухомість не дорога, але навіщо дитині в 4 роки окремий будинок.
Жінка пояснила свою точку зору тим, що в банку тепер ненадійно, відсотки малі, а там де гарні, вони не дають гарантію, що гроші вціліють, от вона і вирішила вкластися в нерухомість.
Мовляв, вона щороку дорожчає, потім можна буде продати будинок за більші гроші, а на цей час здавати, отримюючи так само дохід.
А я от що думаю, якщо раптом розлучення, то будинок їй лишається, а хто мені мою долю виплатить? Не знаю, що і робити. Мені завжди казали що в мене м’який характер і я дуже наївний, а тепер мене обвела навколо пальця власна дружина.
Як тепер повернути кошти, якщо будинок вже оформлений на дитину? Чи може варто почати просто відкладати знов, вже не говорячи нічого жінці?
