— Тобі не соромно? — кричав у слухавку чоловік.
— А чому це я, вільна жінка, не можу проводити час так, як мені хочеться? — відповіла Рита.
— Проводь, але не в лазні ж!
— А чим лазня тобі не сподобалася? Цілком пристойне місце!
— Я йду, — буденно вимовив Сева. — Назавжди: я покохав іншу жінку, і там у мене буде дитина!
— А я? — занепалим голосом запитала Ритка. — А ми?
— А що ви? Ви будете жити, як жили, — сказав чоловік, збираючи речі. — Тільки без мене.
Так, аліменти платити я не відмовляюся і буду подавати на розлучення.
І пішов.
А приголомшена тим, що відбувається, жінка залишилася сидіти за неприбраним після вечері столом: перед цим Сева добре поїв…
Так, поїв! Хоча інший у подібній ситуації вважав би за краще обійтися без їжі: їсти страви, приготовані жінкою, яку ти збираєшся кинути, не всім до смаку.
Інший, але не Сева: чому він, власне, повинен себе обмежувати? Тим більше, що сьогодні були голубці, а він їх дуже любив.
І поки що чоловік, наївшись смачних голубчиків, як він їх називав, пішов у нове життя назустріч своєму щастю.
Одним махом перекресливши п’ять років спільного життя і зрадивши їхню любов.
Це було огидно і підло. І, мабуть, тривало дуже давно: не за тиждень же він закохався – хоча, закохатися за сім днів можна! Он, Боженька світ створив за цей же термін.
Але, щоб зробити дитину і почекати до тесту, необхідний певний час.
Значить, її Всеволод жив весь цей час на два будинки і постійно їй брехав! Причому, майстерно!
І, зауважте, ніяких викривальних доказів його невірності: ні волосся на одязі, ні запаху парфумів і слідів губної помади!
І – завжди повернення з роботи вчасно! Так, і ніяких дзвінків з мовчанням у слухавку! І коли встиг?
Все це сталося напередодні Нового року: так, зробив коханий чоловік подаруночок, нічого не скажеш!
Тепер весь рік не задасться: адже як його зустрінеш, так і проведеш. А зустрічати тепер доведеться разом з батьками: компанія – так собі.
Але проводи старого року пройшли напрочуд добре і спокійно. Навіть чотирирічний Вовка не вередував, хоча час був уже пізній.
А потім несподівано, ближче до дванадцятої, зателефонувала спільна подруга і запропонувала розвіятися: всі вже, виявляється, були в курсі, що її кинув Сева…
«Не інакше, всі вони були в курсі і щодо його подвійного життя», – сумно подумала Ритка, але вирішила прийняти цю «непристойну пропозицію»: лазня, караоке, коктейлі – так озвучила програму вечора Оленка.
І залишивши сина на бабусю з дідусем — звичайно, їдь, донечко! — викликала таксі: чого сидіти в новорічну ніч з батьками…
Компанія зібралася різношерста: дві сімейні, нещодавно утворені пари, і четверо одинаків — два незнайомих чоловіки і вони з господинею будинку Оленкою, найкращою подругою.
Один з незнайомців сподобався Риті відразу: він, до речі, почав за нею доглядати – їхні місця виявилися поруч.
І, по обличчю Оленки, Рита зрозуміла, що та промахнулася з вибором місця: їй теж, мабуть, сподобався той самий кавалер.
Єгор – так звали нового знайомого – виявився веселим і приємним співрозмовником, який відразу дав зрозуміти, що він до вівторка абсолютно вільний.
Точніше, навіть до середи: він теж недавно розлучився і поки жив один.
«Ось вона – доля!» – подумала Рита. «Дякую, Боже: вибач, що не вірила!»
І у них зав’язалася жвава розмова. Весь цей час присутні з цікавістю за ними спостерігали, а Оленка пожирала її очима.
А потім Єгор несподівано запропонував попаритися в лазні. Причому, звертаючись виключно до Рити.
А чому б і ні?
– Так я купальник не взяла! – простодушно пояснила жінка.
— Але щось у Вас внизу одягнуто?
— Так, білизна! — засоромилася Ритка.
— Ну і досить: навіщо нам купальник?
Тут дівчина помітила, що всі вже дивилися на них здивовано. Але це її не зупинило, а навпаки, якось підігріло, чи що.
І спонукало до нових дій. Яких скромна Рита зовсім не очікувала від себе: вона несподівано погодилася піти попаритися!
Решта, зрозумівши, що вони там будуть зайвими, переглянулися і розсудливо відмовилися. А Оленка закусила губу…
— Дякую за розуміння, друзі! — вимовив Єгор і взявши жінку, яка йому сподобалася, і прошепотівши три слова, як у пісні, відвів не в сторону, а прямо в лазню…
Але до самої лазні справа не дійшла: їм було так добре, що, власне, про миття , ніхто вже не згадував.
Вони повернулися в будинок, коли вже світало і всі ще спали.
Але у Ритки з її супутником, незважаючи на безсонну ніч – так, а що? – сну не було ні в одному оці!
І вони, знайшовши вільну кімнату, знову пішли повторити.
Всі почали виповзати ближче до обіду: Ритці навіть вдалося трохи подрімати.
З поглядів, якими обмінювалися присутні, дивлячись на щасливу жінку, що сиділа в обіймах з Єгором, Риті стало ясно, що її засуджують.
Навіть під час розмов ні про що, вона почала вловлювати в інтонації приховане презирство, чи що…
Цікаво, чому? Адже ніхто ж не засуджував Севу, який вчинив, у найвищій мірі, аморально!
А її, покинуту чоловіком практично напризволяще, засуджували: мовляв, побігла по першому свистку. Як … , та ще й у лазню!
А, може, це була чиста заздрість, яку ніхто не скасовував?
Так, що такий чоловік дістався не їм!
А чоловіки заздрили, що Єгор відхопив таку жінку! Адже незважаючи на появу дитини, Ритка виглядала просто чудово!
І у неї було прекрасно все: і обличчя, і одяг, і фігура, і власна двокімнатна квартира…
Риті стало незатишно, і вони з Єгором поїхали додому: звичайно ж, він захотів продовжити їхнє спілкування – вони домовилися зустрітися завтра.
А ввечері подзвонив чоловік:
– Тобі не соромно розважатися з незнайомим чоловіком у лазні?
— Чому це з незнайомим — ми познайомилися! І чому я, вільна жінка, не можу проводити час так, як мені хочеться?
— Проводь, але не в лазні ж! Ми ж поки що не розлучилися! І ти мене компрометуєш і ганьбиш!
— А ти сам-то не ганьбися! Якого рожна дзвониш? Ти ж, здається, від мене пішов в іншу сім’ю? Ось і бережи свою нову пасію, а я сама вирішу, що мені робити!
А тепер у нас — один-один!
— Не порівнюй мене з собою — ти поводилася, як жінка легкої поведінки! — лютував чоловік. — Через годину знайомства поперлася займатися бозна чим в лазні!
— А чим лазня тобі не сподобалася? Можна подумати, що ти займаєшся чимось іншим?
Та тим самим — тільки на ліжку, мораліст чортів.
— Ніколи не думав, що доведеться жити з легкодоступною жінкою! — не вгамовувався Сева.
— Ось бачиш, тепер у тебе буде привід задуматися — вже добре! Можеш навіть обговорити це зі своєю новою любов’ю — дозволяю!
І Рита відключилася.
Це було абсолютно несподівано: чоловік же пішов! Тому, які можуть бути з його боку докори і осуди? Але вони були!
І, виявляється, це був зовсім не кінець. Тому що їй почали дзвонити. І навіть ті, які не мали до цього ніякого відношення!
І дзвонити не для того, щоб розділити її радість, а щоб докорити:
— Як ти могла?
— Але ж ти змогла забрати чоловіка з сім’ї і нічого! Небо не впало, всі живі-здорові! І совість тебе не мучить!
А чому мені не можна? — резонно відповіла Рита черговій «подрузі», яка зателефонувала.
— Я так себе не поводила! — вимовила та після невеликої паузи.
— Правильно: ти поводилася набагато гірше! Там же залишилося двоє малолітніх дітей!
— Але лягати в ліжко… після години знайомства — це занадто!
— Занадто — це коли твій чоловік не платить дітям від першого шлюбу аліменти, як у тебе!
Коротше, йдіть всі в сад!
Ну, і, звичайно, зателефонувала Олена. Яка вже сто разів пошкодувала, що пожаліла цю… самотню кращу подругу, і запросила на вечірку: Єгор до її приходу дивився тільки на неї, Олену…
— Ти, напевно, забула, що з тобою сталося те ж саме на корпоративі після пари годин! — відповіла на докори подруги Рита. — Сама ж розповідала!
Значить, тобі це робити пристойно, та ще й з одруженим чоловіком, а мені з вільним — ні?
І наступного разу просто не взяла трубку, ігноруючи численні СМС від подруги. Яка раптово втратила таку цікаву тему для пліток…
Незважаючи на загальне засудження, Рита почувалася напрочуд добре! І гіркота від розставання з чоловіком зникла: її місце зайняло інше – світле і конструктивне почуття!
Виявляється, можна закохатися за дуже короткий проміжок часу! А ще недавно жінці не хотілося жити.
Добро і зло нероздільні межі, – як писав Вільям Шекспір. Так, класика не іржавіє!
Але підірвана репутація – завжди підірвана довіра. Хоча це більше працює в політиці і дипломатії. Ну і чорт з ними: будуть менше довіряти!
Так вирішила для себе Маргарита. І ще: чи так їй потрібно добре ставлення саме від цих людей? Які з таким задоволенням і так легко стали її судити, хоча самі по вуха в боргах?
Вона — що, відвела чоловіка з сім’ї, як деякі? Ні!
Відірвала його від малолітніх дітей, як ті самі деякі? Знову ні!
І чим відрізняється заняття любов’ю в лазні від заняття тим самим на столі в кабінеті боса?
Так, про це їй розповіла одна з тих самих «подруг», яка дуже цим пишалася.
То чому б не почати осуд з себе, подивившись у дзеркало? Та лазня, порівняно з тим, що ви накоїли, взагалі мізер!
І Маргарита не стала принижуватися до виправдань: це не те, що ви подумали – я вам все зараз поясню!
А просто всіх заблокувала: таких друзів – за ніс і в музей! Адже презирство – найкращий спосіб помсти.
Цікаво, а Єгора вони теж охопили своєю увагою?
— Тобі ніхто не дзвонив з наших? — запитала Рита, набравши номер свого коханого.
— Ну як же, як же! Дзвонили наші добрі моралісти! Просто телефон обірвали!..Як же вона його кохала!
— І що говорили?
— А що ти від них чекаєш? Вирішення теореми Ферма?
Згадай, що говорила розумна Елеонора Рузвельт: вищі уми обговорюють ідеї, середні — події, а нижчі — людей.
Думаю, що ти не дуже засмутишся тим, що наші друзі виявилися саме цими нижчими умами…
— А говорили, що ти зв’язався з легковажною жінкою і сам низько впав?
— Так, намагалися! — Єгор не хотів передавати подробиці неприємної розмови. — І що я тепер перейшов у розряд тих, з ким не можна тиснути руку!
Ти згодна продовжувати спілкування з такою неприємною людиною чи тобі потрібен добропорядний сім’янин, як наші високоморальні кавалери та панянки?
Звичайно ж, вона була згодна! Адже він запропонував їй стати його королевою Марго.
Ні, спочатку він запропонував їй стати Білосніжкою! Але вона відповіла, що гномів з таким розміром ноги не буває…
І це відразу зачепило дотепного Єгора: красива жінка з хорошим почуттям гумору сьогодні дорого коштує!
Нова знайома Рита виявилася саме такою…
А він продовжив:
— Тож не переймайся, кохана — їхня думка нічого для нас не означає!
«Для нас! Яке щастя, що хтось послав їй Єгора!» — подумала після закінчення розмови Ритка.
І подумки подякувала невидимому покровителю:
— Дякую тобі, хто б ти не був — хоч ти на моєму боці!
Так, треба жити і насолоджуватися тим, що ти є. А не тим, ким хочуть бачити тебе всі інші.
Тож вибачте, що не відповідаю вашим уявленням, але хочу сказати, що мені байдуже.
Так, байдуже на вас.
Так вирішила Рита і почала збиратися на чергове побачення: адже на неї чекав Єгор.Спеціально для сайту Stories
