— В одному будинку з ними я не залишуся! — різко сказав Макс. — Нехай в готелі живуть, якщо хочуть в гості приїхати.
Уже третій день поспіль Максим не міг заспокоїтися і на всі прохання дружини повторював одне й те саме. І це були не просто слова, він страшенно нервував. Одна думка про те, що йому цілих два дні доведеться споглядати батьків Насті, приводила його в скажене роздратування.
Сама Настя нервувала не менше, спостерігаючи, як її коханий чоловік метушиться по квартирі, як тигр, загнаний у клітку.
У цей момент вона стояла біля плити, насилу стримуючи бажання вда…и Макса ополоником по голові так, щоб його мізки нарешті стали на місце.
Найсмішніше, що приводу для скандалу особливо й не було. Її батьки хотіли приїхати на пару днів у гості, а Макс категорично відмовився їх приймати.
Справа в тому, що раніше він примудрився посваритися з усією її родиною і тепер навіть чути нічого не хотів про родичів дружини.
Настя відвернулася до плити, зробила глибокий вдих, затримала дихання, порахувала до десяти, щоб заспокоїтися. Про цей метод вона прочитала в якійсь розумній книжці з психології. Прийом дійсно допоміг. Вона повернулася до чоловіка і твердо сказала:
— Макс, це мої батьки. Ми бачимося з ними рідко, і вони приїжджають всього на якісь пару днів. Як я буду виглядати в їхніх очах, якщо відправлю їх в готель.
— Нехай живуть де завгодно, тільки не у нас, — буркнув чоловік і знову нервово заметушився по кімнаті. — Вони мене не поважають, сміються за спиною. Я не хочу, щоб такі люди були в моєму домі.
Ах, ось у чому справа! Злопам’ятний чоловік все ніяк не міг забути свою давню образу, яка по суті справи виникла у нього на порожньому місці. За принципом — сам придумав, сам образився.
А почалося все близько трьох років тому, коли Настя вперше привезла Макса в село до своїх батьків. Макс, міський хлопець, не звиклий до сільського життя, опинився в незнайомій обстановці.
Батьки Насті тримали невелике господарство: корова, кури і, звичайно, город. У перший же день Максу запропонували допомогти з городом, і він, звичайно ж, погодився, аж надто хотів сподобатися рідним нареченої.
— Обережніше, по одному відру бери, — прошепотіла йому Настя, коли він зібрався тягати воду з колодязя.
Але Макс, не звиклий слухати поради, схопив відразу два відра. Але сил не вистачило. У підсумку він послизнувся, все перекинув, вивалявся в багнюці, погнув відро і на додачу до всіх бід, ще й ногу поранив.
Сміялися всі: і Настя, і її батьки, і сусіди, яким пощастило побачити цей цирк. Але сміялися вони без злості, а просто від безглуздості ситуації, але Макс сприйняв це як особисту образу. Надувся на всіх, замовк.
— Та годі, Максиме, ну з ким не буває, а на ображених, як у нас кажуть, воду возять, — весело сказала мати Насті, бажаючи заспокоїти потенційного зятя.
Макс до кінця поїздки ходив похмуріший за хмару, розмовляв тільки тоді, коли його запитували, та й то крізь зуби.
-Ой, донько, багато сльоз проллєш ти з ним. Справа, звичайно, твоя, але ти, перш ніж долю свою з цим Максом пов’язувати, придивися до нього краще. — Сказала тоді мама Насті.
Другий великий конфлікт не змусив себе довго чекати. Стався через півроку після першого. Анастасія і Максим до цього часу вже одружилися. Цього разу брат Насті виставив на продаж свою машину, і Макс загорівся ідеєю її купити.
Він був упевнений, що родич повинен скинути ціну для «своїх». Але Олег відмовився поступитися: у нього вже були свої плани на гроші. Потрібна була повна сума для покупки нової машини.
— Ну ти ж міг би скинути трохи! — роздратовано заявив Макс. — Ми ж родичі.
— Макс, вибач, але ні. Мені цих грошей якраз не вистачає на нову машину. Якщо зроблю знижку, мені доведеться брати кредит, — спокійно пояснив брат Насті.
А коли машина була продана і опинилася в чужих руках, до речі, досить швидко, тому що ціна насправді виявилася нижчою за ринкову, Макс образився ще більше.
Тепер у його чорному списку опинилися не тільки батьки Насті, а й її брат. Для Макса це була ще одна ситуація, в якій він відчував себе приниженим і несправедливо ображеним.
Настя кохала чоловіка і завжди намагалася підтримувати його. Хоча, звичайно, всі ці його образи здавалися безглуздими.
Мати не раз радила їй придивитися до Макса. Стверджувала, що його характер з роками тільки погіршиться.
— Якщо він так поводиться зараз, коли все відносно спокійно, подумай, що буде далі, — говорила мама. — Поки дітей немає, ще не пізно подумати, чи варто тобі продовжувати стосунки з людиною, у якої його власне «Я» випереджає його самого.
Але Настя завжди ставала на захист Макса. Так, він був запальним, образливим, але в іншому — надійним, працьовитим, турботливим. У їхньому домі завжди було затишно, він ніколи не відмовлявся допомагати по господарству, намагався заробити, щоб його дружина ні в чому не мала потреби.
Але останні події змушували її задуматися, а може, мама все-таки має рацію…
Коли батьки вирішили відвідати їх, Настя, природно, зраділа і повідомила про це чоловікові. Але вона ніяк не очікувала, що Макс почне так люто протестувати.
—Ні, ні і ще раз ні! Я їх на поріг не пущу! — з гнівом повторював він. — Нехай живуть у готелі. У моєму будинку не будуть жити люди, які мене не поважають.
— У твоєму будинку? — Настя вже забула про розумну книжку і ледве стримувала гнів. — Взагалі-то це наша спільна квартира, ми обоє платимо за неї іпотеку. Я маю право приймати тут своїх батьків, тим більше, що вони ні в чому не винні перед тобою. Ти сам все собі надумав і образився на порожньому місці.
Макс на це лише роздратовано відмахнувся, продовжуючи наполягати на своєму.
— Моя мама до нас не проситься, — навів він свій головний аргумент. — То чому твої батьки повинні тут жити?
— Твоя мама живе в сусідньому мікрорайоні, їй просто немає сенсу до нас проситися, — втомлено сказала Настя. — І якби вона попросилася, ти б їй не відмовив. А мої батьки тебе не ображали, це ти сам образився.
Той вечір перетворився на їхній перший по-справжньому гучний скандал за роки шлюбу. Макс тупав ногами, галасував і повторював, що не пустить батьків Насті навіть на обід, не те що з ночівлею.
Жінка вперше серйозно замислилася: а чи варто продовжувати стосунки, якщо чоловік так егоїстично ставиться до її рідних?
Така поведінка відкрила характер чоловіка з нового боку. І ця риса, яка ніяк не в’язалася з уявленням про людину, яку вона полюбила, не просто не подобалася Насті, а навіть була огидна. А що, якщо він дійсно з роками стане гіршим і одного разу образиться ось так на неї саму?
— Макс, ти поводишся як дитина, — врешті-решт сказала Настя. — Ти ображаєшся на дурниці, відмовляєшся почути мене. Я не відправлю своїх батьків у готель. Якщо тобі це так не подобається, подумай, що для тебе важливіше: твоя сім’я чи твої дурні образи.
Він замовк, кинувши на неї важкий погляд.
— Тоді мені потрібно подумати, — сказав він, встаючи з місця і прямуючи до передпокою.
— Подумай, — тихо відповіла Настя, відчуваючи, як всередині все холоне.
Макс дійсно пішов, грюкнувши дверима, і зник на пару днів, залишивши Настю в повній розгубленості. Як потім з’ясувалося, він вирішив побути у матері. Настя тим часом намагалася розібратися у своїх почуттях і усвідомити, що робити далі.
Батьки вже дзвонили, уточнюючи, коли краще приїхати, а Макс все не повертався. Настя не хотіла розповідати їм про те, що відбувається: не хотіла зайвий раз турбувати і не бажала, щоб батьки відчували себе винними, та й соромно було за поведінку чоловіка.
На третій день Макс повернувся. Похмурий, але більш спокійний. Він не став шуміти або знову піднімати гостру тему. Вони мовчки вечеряли. Але Настя знала, що рано чи пізно вони повинні це обговорити.
— Ти щось вирішив? — обережно запитала вона. Макс зітхнув.
— Я не хочу сваритися з тобою, Насте, — почав він. — Але і з твоїми батьками не можу перебувати на одній території. Вони сміються за моєю спиною, як тоді, на городі. Я цього не забуду.
Настя знову відчула, як до горла підступає гнів, але цього разу вирішила говорити спокійно.
— Макс, це все було давно, і вони сміялися не над тобою. Ти сам собі вигадав цю образу. Я не хочу, щоб ми постійно жили в сварках через якісь дурні, надумані образи. Батьки приїжджають всього на кілька днів. Ми повинні якось це вирішити.
Макс помовчав, а потім запропонував:
— Нехай живуть, але я на цей час поїду до мами. У мене немає бажання їх бачити, це не мої батьки, а твої. Не хочу знову відчувати цю напругу.
Настя замислилася. Звичайно, це був компроміс, але далеко не ідеальний. Однак на той момент це був хоч якийсь вихід із ситуації.
— Гаразд, — погодилася вона, хоча серце підказувало, що цей вихід тільки на один раз не вирішить проблему. У майбутньому все буде тільки гірше.
Макс зібрав речі і поїхав до своєї матері на весь час приїзду її батьків. Настя провела кілька спокійних днів з рідними. Відсутність Макса пояснила терміновим відрядженням. А сама постійно думала про те, що відбувається з її шлюбом.
Коли батьки поїхали, Макс повернувся так, ніби нічого не сталося. Вони більше не піднімали цю тему, але Настя знала: проблема нікуди не поділася.
Настя розуміє, що далі вона буде все частіше стикатися з його небажанням вирішувати проблеми.
Молоді люди поки продовжують жити разом, але осад від цього конфлікту у Насті залишився. Ось правда ж кажуть, що помста минулому – це розправа над майбутнім.
Шкода тільки, що Максим цього не розуміє.
Поки Настя вирішила, що буде спостерігати за їхніми стосунками з Максимом далі, адже йти через один скандал – не дуже хороша ідея. Але вона все частіше і частіше сумнівається в правильності свого рішення. Бажання розлучитися з мстивим чоловіком приходить із завидною постійністю.
Спеціально для сайту Stories
