Ми з сестрою завжди були досить близькими, хоча вона старша за мене на цілих 10 років. У дитинстві вона була для мене прикладом. Я хотіла одягатися як вона, робити такий самий макіяж і займатися тими ж справами.
Саме завдяки їй я взялася за навчання і закінчила школу із золотою медаллю. Мені здавалося, що батьки пишаються нами однаково. Я ніколи не відчувала якоїсь конкуренції в нашій родині.
Я якраз закінчувала школу, коли сестра вийшла заміж. Вона переїхала в інше місто, де знайшла престижну роботу. У неї почалося своє нове життя. І в ньому для мене було мало місця. Утім, я не відставала.
Вступила до університету і почала жити в гуртожитку. Ми спілкувалися телефоном, коли з’являвся вільний час. Коли я випускалася з універу, вона повідомила, що розлучається.
Ділитися подробицями свого розлучення вона не захотіла. Знаю тільки, що за ці роки сестра досягла успіху в кар’єрі. Вона почала відмінно заробляти, тож після розлучення без проблем платила оренду квартири з бездоганним ремонтом.
Зрідка я приїжджала до неї в гості, і ми непогано проводили час разом. Хоча я відчувала, що ми сильно віддалилися одне від одного. Зовсім недавно я теж вийшла заміж. Зараз мені 25, а моїй сестрі 35.
Вона, як і раніше, живе одна і додому приїжджає дуже рідко. Мені здається, шлюб подіяв на неї деструктивно. І я боялася, що зі мною трапиться та сама історія. Але річ у тім, що я йшла під вінець, бувши вже вагітною.
Сестра зраділа, коли дізналася, що стане тіткою. Я вірила, що поява малюка знову нас зблизить, але сталося те, чого не очікував ніхто. Мої батьки подарували мені з чоловіком квартиру на весілля.
Виявилося, що вони все життя відкладали гроші, щоб купити ще одне житло. Планували здавати його в оренду, але моє весілля і вагітність змінили їхні плани. Звісно, про це дізналася моя сестра. І після цього її ніби підмінили.
Вона перестала відповідати на мої дзвінки. З батьками теж не спілкується. Якось вирішила набрати її з чужого номера. Так вона відразу відповіла! Але тут же кинула слухавку, почувши мій голос.
Я вже місяць живу в новій квартирі, але ми так і не бачилися з сестрою. Я думаю, вона образилася на те, що батьки купили мені нове житло. З одного боку, я розумію її. Але з іншого… У мене ж дитина буде.
Невже вона не може просто порадіти за мене? Мама вважає, що вона ображена серйозно. З її характером достукатися до неї буде важко. Вона всього в житті домоглася самостійно.
У неї достатньо грошей, хороша робота і чудове житло, але, напевно, їй би хотілося, щоб батьки дбали про неї так само, як і про мене. Не знаю, що мені тепер робити і як загладити свою провину перед сестрою.
Адже я не винна, що обставини склалися саме таким чином. Ось до чого призводить нерозуміння у стосунках! Тепер я думаю не тільки про те, як виховати дитину, а ще й, як помиритися з сестрою.
