Почалося все з того, що хтось дряпав машину чоловіка, що стояла просто під вікнами будинку. Щоб знайти хулігана коханий залишив на ніч камеру на підвіконні.
Вранці всі ми розійшлися у своїх справах. Я пішла відводити дитину до дитячого садка, а чоловік побіг на роботу, як завжди. В той день моя мама з сестрою мали зайти, щоб забрати дитячі речі для племінника.
Коли я повернулася, чоловік уже був удома. Очевидно його відпустили раніше, ніж звичайно. Коханий був чимось дуже засмучений. Після недовгого мовчання та розпитувань він увімкнув мені запис з камери.
На відео було видно, що відбувається на вулиці, проте добре чутно, про що говорять у квартири. Це була розмова моєї мами та сестри. І розмова зовсім неприємна.
Мама скаржилася, що в мене нікудишній чоловік. На її думку, він заробляє мало, за собою не стежить, вічно перед телевізором сидить … Звичайно ж, коханий дуже засмутився через почуте.
Нікому не хочеться чути про себе таке. Я намагалася поговорити з чоловіком. Річ у тім, що моя мама просто нічого не знає про наше життя і свої висновки зробила з невідомо чого.
Чоловік не сидить постійно перед телевізором. Кілька годин у вечері єдиного вихідного – я не вважаю це проблемою. Заробляє він теж пристойно, я можу й не працювати, але хочу повернутися на улюблену роботу.
Я впевнена, що для чоловіка має бути найважливіше те, що я думаю у цій ситуації, бо це я з ним живу і мене все влаштовує. А моїм родичам немає бути до того жодного діла. Попереду ще буде розмова з мамою…
