Куди може влаштуватися вдова з маленькою дитиною і кредитами? Якщо в неї є хороша освіта або досвід у роботі – якісь варіанти є, а в мене нічого подібного не було. Тому я й обрала роботу за кордоном. Бути доглядальницею в літньої жінки не робота мрії.
Зате так можна допомагати мамі та малолітній доньці. Я виїхала з невеликого містечка. Тож інший світ був для мене загадкою. Адже книжки й телевізор дають тільки поверхневу інформацію, а от розібратися в усьому особисто – це інша розмова. Досить швидко я потоваришувала зі своєю роботодавицею.
Жінка вона була хоч і літня, але жвава. Новий клімат і морське повітря закохали мене в нову країну. Досить доступні ціни і найкраща кухня, яку я знала. Поїхала я з думкою якось заробити за пару років і зупинитися, але зараз, коли я за кордоном 10-ий рік, мене зовсім не тягне додому.
Я чомусь впевнена, що там нічого не змінилося. Моя дочка, залишена під опікою бабусі, тепер доросла. У неї двоє дітей, свій будинок, побудований на мої гроші, авто. Сама вона не працювала жодного дня, хоча завжди повторює, що “бути берегинею вогнища – найпочесніша професія”.
Ми вже давно в печерах не живемо, ну та бог із нею, нехай думає як хоче. Батько двох моїх онуків відмовився оформляти законний шлюб. Сказав, чоловікові це не вигідно. Ми живемо в XXI столітті і так далі за списком. Ми довго сперечалися через це, але потім вирішили, нехай буде, як він сказав.
Будинок, у разі чого, залишиться в сім’ї, а зять мій не мільйонер. Я не беруся характеризувати його як батька моїх онуків. Нехай цим займається донька. Але начебто з цією ношею він справлявся. З моїм онуком займався спортом, допомагав із навчанням, а з онукою вже займалася дочка.
Ну, особисто я нічого не маю проти з цього приводу. Як їхній родині буде зручно. Коли вони добудували будинок, зять закапризував і попросив мене докинути йому гроші на авто. Його стара розвалюха остаточно зламалася, і тепер йому був потрібен новий доказ своєї мужності.
Який це мужик без машини?! Грошей у нього було як кіт наплакав, і я не дуже-то горіла бажанням стати його спонсором, але тоді втрутилася дочка і підтримала свого чоловіка. Пообіцяла отримати права, щоб авто був для всієї родини, а не тільки для нього. Я погодилася, і незабаром машину придбали.
Хороша іномарка. Прямо як там, де я живу. Не минуло й трьох місяців, як зять розбив нове авто. Він одразу ж сказав, що ремонт зробить за свої гроші і не попросить у мене ні копійки. За великим рахунком мені було байдуже, бо до цього часу донька навіть не почала здавати на права.
І я остаточно переконалася, що це був мій вимушений подарунок зятю. Не більше того. І приблизно десь у цей період сталося те, що сталося. Зять, якщо його так можна назвати, зізнався доньці, що він закохався в іншу. Нічого не може вдіяти. Почуття вище за нього та інші порожні пишномовності.
Дочка намагалася з ним поговорити, нагадала про батьківський обов’язок, але все було марно. Він став пропадати цілодобово, а потім просто зателефонував і сказав, що повернеться нескоро. Дочка довго плакала. Я намагалася її заспокоїти. Як це зробити по відео, перебуваючи в іншій країні?
Тож доводилося часто бачити її всю в сльозах. Весь цей час подарована мною машина перебувала “в ремонті”. Я хотіла поговорити з колишнім зятем із цього приводу, але він усе відмовлявся, а потім і зовсім перестав брати слухавку. А дзвонити в міліцію з іншої країни, то із головою не дружити.
Думаєте, на цьому все й закінчилося? Та нічого подібного! Тиждень тому пропажа повернулася. Через п’ять неповних місяців. Кається, плаче. Каже, це була величезна помилка. Пробач мене, любов моя. І ви, діти, мене пробачте. Стогне, плаче. Коротше, брехун професійний.
І приїхав же ще не просто так, а на моїй машині. Мабуть, відремонтував уже. Як же я хотіла позловтішатися з доньки. Поміркувати, обговорити ситуацію. Думала, візьму пляшечку червоного, посидимо. Придумаємо, як вона болючіше його пошле, але вона сказала, що приймає його назад.
Ось так, без докорів і скандалів. Сказала, що в неї діти і їм потрібен батько, а оскільки це їхній рідний татусь, вибору в неї не залишається. Оступився, помилився. З ким не буває. А де він пропадав весь цей час, з ким ділив ліжко – це не важливо. Ось так моя дочка дала витерти об себе ноги.
Весь цей час я надсилала їй якісь гроші. Допомагала родині. Але тепер, коли я проти того, щоб цей перебіжчик повертався в дім, до моїх онуків, доньку треба якось покарати. Але як, якщо ці гроші потрібні не тільки їй, а ще й дітям? Так вчинити я не можу, а провчити її потрібно.
