– А що тут думати, я твій, без п’яти хвилин, чоловік. А в родині прийнято допомагати. Ось я б тобі з радістю все віддав, тільки у мене зовсім нічого немає

Лариса та Андрій познайомилися в салоні. Дівчина ще тільки починала працювати, але запис до неї був великий. Чоловічі стрижки їй особливо вдавалися.

З роботою вона справлялася швидко і якісно. Поки клієнтка сиділа і чекала дії фарби, Лариса встигала зробити чоловічу стрижку. Це було дуже вигідно, коли перед святами йшов потік клієнтів.

Господиня салону раділа хорошій і відповідальній працівниці. Лариса добре заробляла і мріяла відкрити свій салон. До того ж вона постійно вдосконалювала свою майстерність і була в курсі всіх новинок.

Андрій з’явився ввечері, майже перед закриттям. Звичайно, його направили до Лариси, бо крім неї ніхто б уже не встиг.

А потім він чекав її біля виходу кожну зміну. Молодий чоловік був дуже наполегливий. Вони почали зустрічатися, і через півроку Андрій переїхав до Лариси на орендовану квартиру. Навіщо платити за дві, у них же все одно стосунки. Та й весілля вже призначено.

Молоді люди вирішили одружитися через півроку, відкладали гроші на весілля. Залишалося тільки познайомитися з батьками.

Батьки Лариси жили в сусідньому місті. До них і поїхали в першу чергу. Прийняли їх добре. Дочку вони любили і бажали їй щастя.

– Дочко, ти до нього придивися. Слизький тип. Від усіх питань ухиляється, – тихо сказав батько. – Я так і не зрозумів, де він працює.

– Та я й сама до кінця не зрозуміла. В офісі, якийсь керівник. Тільки чим займається компанія, я не знаю. Та й навіщо це мені.

Батьки Андрія були в розлученні. Знайомство відбулося спонтанно. З мамою зустрілися випадково в торговому центрі. Посиділи в кафе і мама пішла, пославшись на важливу зустріч. А батька просто зустріли на вулиці. П’ять хвилин знайомства і він теж побіг.

– У тебе батьки живуть поруч, а ти винаймав квартиру?

– І що тут такого. Вони живуть своїми сім’ями. А я сам змушений заробляти.

Лариса промовчала. У житті буває всяке. Життя йшло далі. Дівчина, крім весілля, мріяла про свій салон. Грошей у неї було майже достатньо. Накопичити вона змогла б і раніше, але платила за квартиру, їжу. Андрій же все відкладав на весілля. Вони так домовилися, коли він до неї переїхав.

– Андрій, скільки у тебе грошей на картці? Може, пора підрахувати витрати на весілля? Скласти список гостей.

– Ще замало. Ти ж хочеш шикарне весілля.

– Я б погодилася і на скромне. Тим більше у мене є інші плани.

– У тебе плани, а у мене на роботі перевірка. Поки що не до цього. Фірма зазнає краху.

– Як це?

– Ну буває. Що тут поробиш.

Андрій став нервовим, приходив пізно. Навіть Ларису не встигав зустрічати після зміни. А одного разу заявив, що йому терміново потрібні гроші. Всі свої заощадження, які відкладав на весілля, він витратив, але борг залишився. Усі перевірки на фірмі повісили на нього. Помилка його – платити йому.

– Ти мені не віриш?

– Вірю. Але як так може бути?

– То ти мені допоможеш?

– Я подумаю.

– А що тут думати, я твій, без п’яти хвилин, чоловік. А в родині прийнято допомагати. Ось я б тобі з радістю все віддав, тільки у мене зовсім нічого немає. І мені краще готівкою, там треба через бухгалтерію вносити. А весілля ми трохи пізніше зіграємо. Це не так вже й важливо.

– Добре. Гроші у мене на окремому рахунку. Мені потрібен час. Три дні у мене зміни, а потім я сходжу в банк.

Лариса відповіла згодою, але вирішила обміркувати все за ці три дні. Якось підозріло все складалося. Андрій ні за що не платив, зарплату не приносив, а тепер ще й винен. Чому борг не вираховують із зарплати? Чому його не звільнили за таку велику помилку? Як би все це дізнатися?

– Ларисо, зайди до мене, поки вільна. – покликала її Марина, господиня салону.

– Вже йду.

– Я знаю, що ти в курсі всіх новинок. Нам запропонували закупити ось це. Як ти думаєш? – вона розклала перед Ларисою зразки засобів для догляду за волоссям.

– Вперше це бачу і чую. А хто запропонував?

– Я, звичайно, обіцяла мовчати. Це був твій колишній Андрій. Він приходив з дівчиною.

– А чому колишній?

– Він сам сказав. Тому й попросив мене мовчати, ти ніби переживаєш. А що, це не так?

– Ні.

– Але я подумала, що вони пара. Вони так мило спілкувалися, розмовляли. “Милий”, “зайчик”. Вибач, я не знала.

– А він цим торгує?

– Так. Навіть якісь відгуки показували, сертифікати, але все швидко. Можна договір, а можна за готівку. За готівку дешевше, правда і брати треба більше. Але вигідніше. Так він все представив.

– Дивно. Я цим користуватися не буду. Краще відмовитися, ніж потім приймати претензії клієнтів.

– А ти права!

– Я не знаю, чим він займається. У нас тільки вчора була розмова з ним. На фірмі, де він працює, якісь проблеми, всі борги повісили на нього. Він просив грошей. Багато грошей.

– У тебе є? Не давай!

– Ви праві.

– Ось ми і поговорили. Думаю, нам про це треба мовчати. Просто відмовимо йому.

Вони так і зробили.
***

– Ну що? Як з грошима? Може, ти візьмеш вихідний і сходиш раніше?

– Запис саме до мене, а не просто в салон. Я за це отримую хороші гроші і змінювати зміни не буду.

– Але заради коханого! У мене безвихідне становище.

– Ні. У мене ще два дні.

– Але у мене терміновий контракт горить.

– Борг чи контракт? Я тебе перестала розуміти.

– Яка різниця! Я не можу чекати!

– Ну тоді грошей не буде зовсім.

– Гаразд, я почекаю. Мені треба йти, мама просила допомогти.

– Іди. – спокійно сказала Лариса.

Коли закінчилася третя зміна, Лариса поїхала до подруги. Андрію написала, що до батьків і терміново. Його телефон заблокувала.

У салоні його теж чекало розчарування. Марина відмовилася купувати запропонований ним товар без пояснення причин.
***
– Де ти була?

– У батьків. Я тобі писала. Вибач, але з грошима я тобі не допоможу. Їх більше немає. Візьми кредит.

– Кредит? Як немає грошей? Ти обіцяла! Як можна з тобою жити? Ти мені брешеш!

– А ти?

– Що я?

– Це ти мені брешеш. Чим ти займаєшся? Працюєш? У чому полягає твоя робота?

– Ти мій бізнес знищила.

– Ось воно що. Це був бізнес і нічого особистого.

– Все, я йду.

Андрій пішов збирати речі. Збирався довго, сподівався, що Лариса передумає, дасть йому грошей, а він подумає, пробачити її чи ні. Але вона не звертала на нього уваги, пила каву і щось шукала в телефоні.

Її пошуки увінчалися успіхом. Про все, що продавав Андрій, писали негативні відгуки. Скаржилися на перукарні, салони, які почали це використовувати. Лариса відразу переслала все Марині.

Після всіх цих подій клієнтів у їхньому салоні побільшало. Наплив був не тільки перед святами, люди приходили виправити ситуацію зі своїм волоссям.

Лариса отримала хорошу премію і змогла вже відкрити свій салон. Вона поїхала до рідного міста до батьків. З Мариною вони дружать і спілкуються. Бізнес у різних містах, вони не конкуренти.

Спеціально для сайту Stories

You cannot copy content of this page