Історії про кохання
– Я тобі повторюю: мені ця дитина не потрібна! Хочеш проблем? Залишай її, але до мене щоб ніяких претензій! – Андрій кричав на Таню, злобно викрикуючи ці жорстокі
Григорій стояв біля місця спочину матері, її щойно поховали, сліз не приховував, вони текли самі по собі по неголених щоках. Односельці вже почали розходитися. А Григорій все стояв,
Андрій, зціпивши зуби, натискав на педаль газу своєї двадцятитонної фури. «Тільки б він був живий, тільки б встиг», — мимоволі шепотіли губи чоловіка. Попереду тонка смужка неба посвітлішала,
-Катерино, одумайся! Твоєму обранцеві вісімнадцять років, тобі – двадцять шість! Чудова пара! Замилуєшся. Що він тобі зможе запропонувати? Нескінченні проблеми, ось що. Тебе ж колеги засміють. Прийшла вчителька,
Оленка закохалася ще в школі, в випускному класі. Однокласник, який завжди їй подобався, після літніх канікул подорослішав, змінився – здався їй принцом. І коли він підсів до неї
Ніна Петрівна жила в цьому селі все життя. Народилася тут, вийшла заміж, виховала дітей, поховала чоловіка і зустріла онуків ― все тут. Діти роз’їхалися давно, та й називати
Спалах… Гучний вибух… Темрява… Нарешті, темрява почала розсіюватися. Почувся голос: – Віро Володимирівно, це рятувальник, у них там щось вибухнуло. Крізь біль відчув на шиї дотик руки. Спробував
— Послухай, Олено, я тебе не розумію, — задумливо промовила подруга, тримаючи в руці чашку кави. — Якщо він тобі так подобається, то чому б не погодитися на
— Останній раз пропоную, — красиве обличчя Анни стало злим і неприємним. — Вибирай. Я чи цей з дитбудинку? — Михайло наш син, — рішуче сказав Дмитро. —
– Елло, я повернувся! Уляна вдома? – Владислав поставив сумку в передпокої. – Елло, борщ є? Підігрій мені, часник почисти, і хліба наріж побільше, домашнього хочеться! Елла трохи