Історії про кохання
– Ну що, дівчата, прошу до столу! Посидимо разом, відсвяткуємо. Як же швидко летить час, уявіть собі! Минуло сорок років, а ніби вчора я сюди прийшла, — Тетяна
– Савенко, мені потрібна твоя допомога. Я чекаю дитину. Народжувати, звісно, не збираюся. Термін — 3 місяці, лікарі вже не беруться. Знайди мені того, хто візьметься. Ти ж
– Сашко, а ти віриш у дива? – Ні. Чудес не буває, Маріє. – Не варто так казати. А я вірю. Хочеш, я й за тебе повірю? –
Я дуже люблю маму і тата. У мене найдобріша й найтурботливіша мама та чудовий люблячий батько. Але краще, коли вони не разом. Коли вони опинялися разом — починався
Час наближався вже до обіду, коли Ілля нарешті зміг зателефонувати коханій дружині: — Яна, я живий-здоровий. Скоро буду. Сталася аварія на шахті, ми тільки повертаємося на базу. —
Уже на п’ятому побаченні Вадик відчув, що Алевтина твердо вирішила зробити його своїм чоловіком. Вона буквально витріщалася на нього, сміялася з кожного його жарту, хай навіть не дуже
Ліда йшла маленьким рідним містечком. Точніше, рідним — ось уже понад сорок років, для неї стало зовсім інше місто. Те інше місто, було величезним і галасливим. У ньому
-Не варто боротися за людину, якій ти байдужа. Ти втратиш своє, а він — своє, — ворожка тримала карту, — Відпусти його, дитинко. На тебе чекає кохання. -А
Чоловік щодня з вікна свого офісу спостерігав за дівчиною, яка зупинялася перед вітриною магазину й розглядала дорогу сукню Йому здалося, що якщо він купить їй цю сукню, то
Він підійшов у кафе до дівчини, яка сиділа на самоті й попивала гарячу каву. Аромат кави вда.ив йому в ніс. Трохи зніяковівши, він звернувся до дівчини: — Дівчино,