Женя вже зневірилася забути свого колишнього і знайти нове кохання, але навіть і не уявляла, що на неї чекає в майбутньому…
Самостійне життя в Жені почалося, коли після школи вона вступила до інституту на заочне і переїхала жити в мегаполіс. Життя у великому місті – завжди дороге і грошей
Люда стільки років шукала кохання свого життя, а варно було просто озирнутися навкруги…
Люда познайомилася з Олегом кілька років тому, і якось так одразу позначилося, що він нерозділено в неї закохався, а вона його помічала не особливо і просто сприймала його
Працює Світлана в місцевій агрофірмі. Тепер жнива, тож щодня ходить із зошитом за комбайнами, веде облік намолоченого збіжжя.
Найкраща подруга запросила Світлану на своє сорокаріччя в ресторан. Вони свого часу навчалися в одній групі. Ліда вийшла заміж за міського хлопця і залишилася в місті. Така пані
«Важко, мамочко, передати почуття, що охоплюють мене, коли я поруч з ним.Для мене це безмежне щастя, неначе політ душі у небо…
Галина приїхала до донечки на випускний вечір, який мав відбутися в сільськогосподарському інституті. Зайшла до гуртожитку, а серце чомусь аж вистрибувало із грудей від радості, що її Оленка
Сашці так хотілося, щоб якось її вибрали! Але дива не траплялося, а вона росла і почала розуміти, що її ніколи не виберуть….
Сашка терпіти не могла дні, коли до дитячого будинку приходили потенційні усиновлювачі! Тому що за сім років, що вона прожила тут, її жодного разу так і не вибрали.
Напевно, якби не бабуся поряд, Віктор закотив би скандал, але він демонстративно кинув ключі на стіл і пішов. Соня видихнула….
Якби Соня знала, як все обернеться, вона б ніколи не виходила заміж за Віктора. Хоча нічого іншого їй і не залишалося: коли через три місяці рідкісних зустрічей вона
Катя заміж у дев’ятнадцять років не просто вийшла, а, скоріше вискочила – ах, якби вона знала, як гірко наплачеться з чоловіком…
Утім, спершу вона особливо не шкодувала про своє поспішне рішення – Ілля здавався ґрунтовним хлопцем, з хорошою традиційною сільською закваскою. У них навіть було щось на кшталт сімейної
«Таточка» і «щасливий чоловік» був і залишився моїм найкращим спогадом і найкращою чужою людиною. А його поцілунки обпікають мої губи й досі.
“Як давно це було…. Яка романтична банальність! Нас познайомив Інтернет. Він познайомив, а реальність розлучила. Він подарував мені обручку, зібралися одружитися. А потім він покинув мене. Кинув без
У магазині було досить багато народу. На полицях хлібу не було, але нам сказали, що його мають скоро привезти….
До Нового Року залишалося ще 8 годин, і мені чесно кажучи, хотілося втекти з дому, щоб мене не підпрягли прибирати в квартирі. Але просто втекти було неможливо, цього
«Дімко, Дімко, де твоя посмішка – сповнена завзяття і вогню», – дражнила хлопця Юлька, і її очі горіли пустотливими вогниками, але не знала вона, чим історія скінчиться через багато років…
Юлі було двадцять вісім – і донедавна справи з протилежною статтю в мене не особливо йшли на лад. Так, був студентський шлюб, разом прожили років п’ять, є чудова

You cannot copy content of this page