Ви, напевно, нова доглядальниця? – він не міг повірити, що красива жінка, яка стоїть перед ним, його колишня дружина
-Ти вибач мені, Олю, але я ще молодий, здоровий чоловік. Зі своїми потребами, – Віктор ховав очі в підлогу, – мені потрібна нормальна повноцінна жінка. А ти, вже
Я не добрішою була – я тупенькою була. Яка все терпіла, все пробачала, та ще й винуватою себе вважала. Дякую, що вилікував
Щелепа колишнього чоловіка з гуркотом приземлилася десь у районі першого поверху, коли він побачив, як я паркую свій новенький джип біля магазину. – Це… це твоя машина? –
Чоловік не вірив своєму щастю. Він усе намагався зрозуміти, чому така красуня обрала його, батька-одинака з трьома дітьми
Вона поїхала раптово і таємно, коли він був на роботі, а діти в школі. Власне кажучи, справа давно йшла до розлучення – взаємне невдоволення, докори і скандали, але
– Ти така хороша, така добра. От би було чудово, якби ти була моєю мамою
Подруги постійно говорили їй, ну чого тобі не вистачає, дім повна чаша, працювати не потрібно, чоловік золотий. Алла могла б посперечатися з кожним пунктом, але ніколи цього не
– Ну, мені ж краще стало, набагато краще. А я, по ідеї, повинна була… ну, ви розумієте. Дарина сказала, ви чаклун
– Ларисо, ну ще трохи, давай, – Гліб підбадьорював дружину, яка ледь волочила ноги. Кожен її крок здавався останнім зусиллям перед повною знемогою. Хвороба висмоктувала її сили, немов
– Я камінь, Юлю, – повідомляла Рита, спокійно дослухавши до кінця нову порцію “жіночої мудрості”, – я хочу бути “каменем”. Мені все це не потрібно. Мені й так добре
Мама Рити дитини не хотіла. Вона любила танцювати в клубі, зливаючись із музикою, і відпускати тіло в політ. Любила цілуватися в кіно, перекидаючи попкорн, ходити по магазинах і
– Я завжди знала своє місце
– Я завжди знала своє місце. – Шура не плакала, не нарікала, а просто говорила про те, що відчуває. – А зараз це саме місце не знаходжу. Я,
Ти думала, що я ось так одразу тобі повірю і вижену Андрія, залишуся одна, зате з героїчною подругою, яка врятувала мене від зрадника
– Олександра, каву будеш? – Алла стояла в дверях кабінету з чашкою в руках. – Ох, як ти вчасно! – Саша потягнулася в кріслі і, відкинувшись на спинку,
– І знову мій тато виявився неправий. Першого разу, коли сказав, що толкового лікаря з мене не вийде. А вдруге, що ти зробиш усе, щоб утримати мене біля себе
Коваленко на килим до головного. Олена здивовано подивилася на старшу медсестру. До Степанича? Степанич або Ігор Степанович був завідувачем їхнього відділення. Валентина похитала головою. – Олено, не знаю,
Почуття у них одне до одного, розумієш ти, Таню? А що може бути на світі дорожче за справжні почуття? Нічого
– Доброго дня. Ви мама Семена? – Жінка, що стояла перед дверима, була немов у заціпенінні. – Вітаю, – насторожено відповіла гості Тетяна. – А Семена вдома немає.

You cannot copy content of this page