Історії про кохання
У Галини життя не склалося,як тільки вона з’явилася на світ. Мама виховувала її одна. На питання про батька відповідала коротко, що зробив дитину і зник, нічого про нього
-Інно, давай домовимося на березі, так би мовити. Я забезпечуватиму тебе всім необхідним, а ти, в свою чергу, ні на що не претендуватимеш. Все залишиться моїм дітям. Згодна?
— Коханий, дивись, яка квартира! — Софія підбігла до Сергія і сунула телефон йому під ніс. — Недорога і простора. Те, що ми шукали! — Дай-но подивлюся, —
Вересень, початок нового навчального року, начебто нема чому радіти, а в душі Свєти вирувала весна. Серце билося трепетною пташкою, хотілося сміятися і плакати одночасно від щемливої ніжності в
-Ох, хоч би хлопчик. Та в Єгорову б породу, ну можна і твого батька, аби не в мою. -Мамочко, ну що ти, якщо дитинка в тебе буде, я
– Я тобі повторюю: мені ця дитина не потрібна! Хочеш проблем? Залишай її, але до мене щоб ніяких претензій! – Андрій кричав на Таню, злобно викрикуючи ці жорстокі
Григорій стояв біля місця спочину матері, її щойно поховали, сліз не приховував, вони текли самі по собі по неголених щоках. Односельці вже почали розходитися. А Григорій все стояв,
Андрій, зціпивши зуби, натискав на педаль газу своєї двадцятитонної фури. «Тільки б він був живий, тільки б встиг», — мимоволі шепотіли губи чоловіка. Попереду тонка смужка неба посвітлішала,
-Катерино, одумайся! Твоєму обранцеві вісімнадцять років, тобі – двадцять шість! Чудова пара! Замилуєшся. Що він тобі зможе запропонувати? Нескінченні проблеми, ось що. Тебе ж колеги засміють. Прийшла вчителька,
Оленка закохалася ще в школі, в випускному класі. Однокласник, який завжди їй подобався, після літніх канікул подорослішав, змінився – здався їй принцом. І коли він підсів до неї