– Не треба дитини, Марічко,  не ламайте життя собі і моєму синові, ну не треба, прошу вас.
– А що це у тебе в хаті не топлено і чогось не наварено? Чоловік повернеться з роботи, а у тебе і нагодувати нічим? – запитала у Марічки
Від красеня-іноземця Віра зовсім втратила голову, не очікуючи нічого поганого…
Історія Віри трапилася кілька років тому. Вона познайомилася в соціальній мережі з цікавим хлопцем, який розповів, що живе у Швеції і працює викладачем оздоровчої гімнастики. І негайно вислав на підтвердження
Коли весела секретарка Женя прийшла працювати у офіс, ніхто і не підозрював, чим це все обернеться
Якось так склалося, що в одній великій фірмі завжди було дві секретарки – Оксана і Маша. Потім друга вийшла заміж і незабаром звільнилася, а на її місце і
Валерія була першою красунею в містечку, але і її підстерегла невдача в коханні….
Валерію в школі обожнювали однокласники, в інституті – однокурсники, а пізніше, на роботі, – всі колеги чоловічої статі. Вона не знала поразок у коханні – аж до одного
Валя вже зневірилася отримати свій шматочок щастя, але один ризикований телефонний дзвінок все змінив…
Валі у 35 років дуже важко було думати: «Життя минає, Валентино, життя минає. І не чиєсь, а саме твоє». Вона не вийшла заміж – не тому що не
Аліса 10 років докоряла собі – мовляв, упустила своє щастя особисте, але не здогадувалася, який крутий віраж закладе її життя….
Аліса росла відмінницею по життю, надаючи перевагу товариству хлопчиків, а не читанню книжок. Золота медаль у школі, вступ до університету – все, як годиться. Одного разу, коли вона
«Заворожену» Тетяну дівчата мало не силоміць потягли «під стіночку». Погляди знову зустрілися і тепер «не відпускали» один одного.
— Мамо, буває кохання  з першого погляду? — Чого це ти раптом цікавишся? — Просто так, – відповіла Світлана і, не дочекавшись маминої відповіді, послала їй повітряний поцілунок
Вона побачила те місце, на якому впала, і згадала, що шість років тому, коли вона ще була нареченою Павла, на цьому місці Сашко зустрів її і, підхопивши на руки, обережно проніс по льоду….
Того року початок лютого видався напрочуд теплим. Вночі підморожувало, а вдень повітря нагадувало весняне. І тільки надвечір знову відчувалося, що зима ще верховодить. Бабуся наполягала, щоб взути валянки.
Місцями чорнило на папері було розмазаним, я здогадувалася що він плакав коли писав це. І мої сльози теж почали капати на лист.  
Чоловік був інженером. Я вийшла за нього за його спокійний характер. Але після п’яти років подружнього життя, цей спокій починав набридати мені.   Я, як і багато жінок,
– Ні не почекаєш, і до речі я виходжу заміж за іншого, він стане справжнім батьком Артему, не те, що ти.
– Мама, я їсти хочу, – підбіг до неї маленький син. Олеся ніби прокинулася від своїх думок. – Так зараз малюк, -сказала вона Артему. – Мама, а тато

You cannot copy content of this page