Родинні історії

Ліза вийшла заміж першою, раніше за старшу сестру. Мати бурчала на дочку, мовляв, не могла почекати: прикмета погана. – Тепер Анна наша заміж не вийде, – вторила їй

Коли з’явилася на світ Катя, в родині вже була шестирічна дочка Марина. Батьки обожнювали Катю, бо вона була довгоочікуваною і рідною. А Марину вони взяли на виховання, коли

— Мені здається, твоя дружина краде гроші з каси! — Христино, ти з глузду з’їхала? — Ні, я разом з нею працюю, бачу ж. — Не кажи дурниць,

Ксенія лежала, заплющивши очі. У лікарняній палаті крім неї нікого не було, сусідки по палаті виписалися, нових поки не поклали. Лежачи в тиші, вона згадувала події, що передували

-Ех, Федоре! Навчися б ти розмовляти, чи що! А то прийдеш додому і поговорити ні з ким! – говорила Ельвіра – миловидна жінка років 55, сидячи на дивані

Анна готувала вечерю, коли подзвонив Микола. – Анно, вибач, я трохи затримаюся. Маму в лікарню «швидка» відвезла. – Що сталося? – Гіпертонічний криз. Але вже все добре, лежить

Уже тиждень медичний інститут гудів перед майбутніми змаганнями з волейболу. Команда медиків грала з командою політехнічного інституту. Подруга з ранку вмовляла Таню піти подивитися гру. – Не люблю

-Бабусю, можна я у тебе поки поживу, – схлипнувши, сказала Дарина.- Не можу я більше з ним жити. – Звичайно, можна, живи скільки хочеш, – ласкаво відповіла Віра

Віка після роботи заїхала в торговий центр. У головного бухгалтера через кілька днів ювілей. Їхній відділ доручив Віці вибрати подарунок. Вона дещо пригледіла, зняла на телефон. Завтра покаже

— Сподіваюся, у вас буде хлопчик, — свекруха поставила чашку на блюдце і уважно подивилася на Анну. Анна посміхнулася, але відчула легке роздратування. Вона була ще на ранніх