Родинні історії
— А цього я зараз не зрозуміла! — вимовила Дарина, вказуючи за спину. — Що, люба? — абсолютно невинно запитав Максим. — Що тут твої рідні роблять? —
Всю роботу, яку треба було зробити в п’ятницю, Ліля закінчила ще до обіду. Але Кості сказала, що буде зайнята до пізнього вечора і не зможе з ним сьогодні
-Мамо, тато, я приїхала. Катя кинула сумку в передпокої і, роздягаючись, побігла на кухню, вона так скучила, цілий місяць не бачила батьків, улюблених батьків. Катя приїхала сюрпризом, несподівано,
— Іди додому! Там з тобою розмовлятиму! — невдоволено кинув Максим. — Не вистачало ще перехожих розважати скандалом! — Ну, і, будь ласка! — пирхнула Варя. — Теж
— П’ять хвилин вже вдома, чому вечеря не на столі? — прокричав Рінат. Марія стрималася, розтягнула губи в посмішці і спокійно сказала: — Коханий, я не хотіла, щоб
— Кирило, привіт. Слухай, у мене форс-мажор. Голос Лариси був напруженим, стиснутим, як пружина. Вона говорила в трубку, притиснувши її плечем до вуха, а сама в цей час
Іра підняла погляд від монітора — код знову сипався. До здачі проекту залишалося три дні, а замовник з ранку дзвонив кожні півгодини. Цей контракт — їхній хліб на
Семен стояв біля вітрини дитячого магазину і рахував у голові. Пенсія — маленька. Мінус комунальні . Мінус ліки від серця. Мінус їжа… А машинка коштувала дві тисячі. —
— Іване, ти як хочеш, але більше я так не можу. Або наймай доглядальницю, або сам освоюй тонкощі догляду за лежачим хворим! — Дар’я вийшла з кімнати свекрухи
– Ти зобов’язана звільнити свого адміністратора! – зло крикнула Наталія Іванівна в трубку. – Спочатку наберете за оголошенням, а потім вони господарів не впізнають! – Мамо, так ти