Родинні історії
– Свахо, привіт! – Марія Степанівна, з’явившись до сватів без попередження, затягувала свою неосяжну валізу у квартиру. – Я у вас поживу трохи? У мене до сусідів онуки
Світлана важко пережила розлучення. Вона дуже кохала свого чоловіка і ніяк не очікувала від нього зради. Він їй зрадив, з її ж подругою. Таким чином, в один із
-Мамо, та ти з глузду з’їхала? Які діти? Я, може, заміж скоро вийду і ви станете дідом із бабою? Ви що? Я тоді ридала, кричала, лаялася, пішла з
– Тетяна? – Жанна не очікувала побачити на порозі сестру свого колишнього чоловіка. Дівчина була вся промокла, з довгого волосся струмочками стікала вода. – Я поки йшла, злива
– Кириле, скільки можна тебе просити, синку? Коли ти вже поговориш зі своєю дружиною? – нетерпляче запитала Галина Вікторівна у свого сина, коли він уже почав збиратися додому.
На вершині засніженого пагорба стояли дві дитячі фігурки. Вони дивилися вниз, на розкатану саморобну гірку, від якої перехоплювало подих. Накатана доріжка круто спускалася донизу, закінчуючись десь на середині
На місто опускалася ніч. Ілона йшла знайомою вулицею, залишивши машину на стоянці. Поспішати їй було нікуди: вдома, у просторій затишній квартирі, її ніхто не чекав. Можна було не
Денна спека пішла на спад, вікна невеликого приватного будинку відчинені, і в кімнату, ворухнувши фіранку, проникає легкий вітерець. Федір – чоловік за шістдесят, присів на диван поруч з
– Мамо, – Христина тихенько, долаючи страх, підійшла до матері, – я їсти хочу. Налий мені, будь ласка, супу. – Швидко у свою кімнату! – рявкнула Поліна, –
Таня ось-ось мала привести на світ дитину. Лікарі говорили, що залишилося буквально кілька тижнів. І вона вже дуже чекала на появу малюка на світ. Важко вже було ходити,