Родинні історії
-Донечко, – Варвара витерла руки, – а ти що так рано підхопилася? -Мамо, – Таня чмокнула матір у щоку, – я в контору побіжу. -У контору? А навіщо?
Я завжди любила тварин, з самого дитинства в нашому домі жили і кішки, і собаки, і інша живність. Почавши самостійне життя, я спочатку довго будувала кар’єру, потім чоловік
Була глибока ніч, і Юля спокійно спала у своєму ліжку, коли її розбудив звичний шум у передпокої. Спочатку це був гуркіт, потім скандальні голоси. Як завжди! Старша сестра
Віра вийшла з аптеки о пів на дев’яту вечора. Дощ такий, від якого не сховаєшся і парасолька не рятує. Вона йшла і думала про таблетки. Тиск знову піднявся.
Мар’яна чекала в гості сестру, зварила її улюблену каву, спекла імбирне печиво. Катя влетіла в квартиру, як завжди заповнивши собою весь простір, галаслива і весела. Двокімнатна квартира Мар’яни
30 років тому, будучи студентом медичного, влітку працював медбратом у дитячій лікарні. І був там у нас такий лікар – Соловейченко. Спочатку я про нього нічого не знав,
Пенсіонерка Лілія (або як всі називали, Ліля) Дмитрівна, важко зітхнувши, насилу перевернулася на інший бік. Боліли суглоби, сильно набрякли ноги. Вона втомилася ходити по лікарнях, втомилася від лікування.
Одна моя знайома, мати трьох дітей, нещодавно знову вийшла заміж. І як їй це вдалося — для мене велика загадка. Ні, справа не в тому, що багатодітних матерів
Антон ненавидів математику. Ні, не так — він ненавидів Марію Іванівну. Кожен урок перетворювався на пекло. Вона викликала його до дошки, і він стояв, переступаючи з ноги на
У відкриті задні двері автобуса рвалися всім натовпом. Всередину першими протиснулися ті, у кого лікті міцніші. Задні напирали. – Я з дитиною! З дитиною! Пустіть! – товста тітка