Родинні історії
– Це все? – Ірина з подивом подивилася на чоловіка, – і заради цього ти цілодобово сидиш на роботі? – Скільки тобі не дай – все одно мало,
Люда недовго пробула заміжня. Чоловік виявився нездатним до стабільності та спокійного сімейного життя. Маючи бурхливий темперамент, він завжди тягнув Люду в подорожі, влітку не давав дружині спокою —
Незважаючи на неділю, Ліда прокинулася рано. Вмилася і поставила чайник на плиту. Поки він нагрівався, вона стояла біля вікна й дивилася на двір, звичкою вишукуючи машину чоловіка. «Досить
Дмитро не був поганою дитиною. Він просто був незручним. Для класу, для однокласників. Худий, в окулярах з товстими скельцями, з голосом, який іноді застрягав десь на півдорозі й
Катерина хотіла відсвяткувати свій сорок перший день народження в ресторані, але нічого не вийшло. Натомість вона тягала сумки з їжею, щоб нагодувати гостей, адже Григорій не схвалив витрати
Женя увійшла до кухні й завмерла. Свекруха стояла біля плити й енергійно помішувала щось у каструлі. Пахло так, як пахне лише в дитинстві — смаженою цибулею, кропом і
— Донечко, візьми сумку, вона важка. Клавдія Іванівна стояла на сходовій клітці, важко дихаючи. — Гена вдома? Нехай вийде, допоможе матері. Жанна навалилася плечем на дверний косяк. Ні
«Розлучайся, але дочка залишається з тобою», — сказала я чоловікові. — Розлучайся, Женя, подавай документи прямо завтра, я не буду заважати, — сказала я, акуратно складаючи дитячі речі
Марина, відповідальна й добра дівчина, вийшла заміж за Михайла у двадцять сім років. Тобто вона вже не була дівчинкою, а цілком розсудливою й надійною у життєвих справах. Принаймні
Бувають такі моменти, коли людина дивиться на себе з боку і думає: як я взагалі до цього дійшла? Ось стою я, Іра Сокольчук, тридцятивосьмирічна, біля накритого білою скатертиною