Родинні історії
Валентина Миколаївна сиділа на кухні, пила чай та гортала старий альбом із фотографіями рідних та друзів. Зажилася вона щось на білому світі, майже нікого вже немає в живих,
– Олено? Голос був незнайомий. І Олена вже збиралася скинути виклик. Але голос у слухавці поквапився: – Оленко, ви тільки не відключайтеся. Я знайома вашої мами. Навіть не
– Навіщо ти прийшла?! Не треба витрачати на мене свій час! Ну що це таке! Це тобі хтось сказав, що я хворію??!!! Ойййй …. Та не ходи ти
З деяких пір Наталя Іванівна просто терпіти не могла свій жіночий колектив. Звісно, у них у всіх все добре: чоловіки, діти, та одні розмови про ганчірки, нігтики та
Вчора чоловікові зарплатню на картку перевели. Так хочеться проїхатися машиною магазинами, але чоловік на роботі. Сина свекруха забрала на вихідні. Вона поки ще канікули, завжди його з ранку
– Ти можеш забрати Яну завтра зі школи, – заявила колишня дружина по телефону. – Привезеш, коли набридне. Раніше вона його не намагалася вколоти болючіше. Раніше він сказав
У Зої Федорівни був чудовий голос. Замолоду вона працювала в місцевому театрі і навіть їздила з гастролями. Їй пророкували запаморочливий успіх, але з появою першого сина вона була
Жінки, які прожили близько десяти років у шлюбі, але так і не стали матерями, по-різному ставляться до цього. Хтось примудряється вселити собі думку, що так навіть краще: більше
Інці з дитинства море було по коліна. У три роки пішла до садка, а у чотири її звідти вже вигнали. Не любила Інка нічого робити за командою та
— Машко, твій син уже давно виріс із цієї коляски, віддавай її мені! — Ірко, я бачила, що ви продаєте дитячий комод, віддай мені просто так. У тебе