— Ось ти який, жалісливий знайшовся! Тут у лісі — мій закон! Не хочеш жити за моїми вказівками — шукай собі інший притулок
— Зіночка, у мене квартира збожеволіла! Навіть не знаю, може, священника з церкви викликати? Нехай освятить все тут, — накрившись ковдрою з головою, Марія Іванівна, педагог із сорокарічним
– Я залишаюся жити у тебе весь тиждень і обіцяю доглядати за тобою, як за рідною матір’ю! Я буду твоєю доглядальницею, годувальницею і поїлкою, тільки одужуй
Сьогодні я захворіла. Прокинулася вранці – температура і нудить мене. Зателефонувала на роботу, відпросилася. Лягла і лежу. ***** Дзвонить моя найкраща подруга Діана. Жінка неосяжної душі і тіла,
— Так ти одружений… А я думаю, чого ти якийсь дивний, — зреченим голосом видихнула Ліля. — Гаразд, не переймайся, «чмок» за зраду не рахується
Славко вирішив зрадити дружині. На роботі вже всі давно зрадили своїх, деякі навіть по два рази. Сидять, хизуються один перед одним, обговорюють: хто як ходив цієї неділі наліво,
— Нічого собі, тату, тебе зустрічають. І навіщо тобі цей санаторій був потрібен, якщо вдома такий «олл інклюзив»
Коли Дмитро вручив їй ключі від своєї квартири, Єва зрозуміла: Бастилія взята. Жоден Ді Капріо так не чекав на Оскар, як Єва чекала на свого Дмитра, до того
Везіння буває різне. Іноді там, де ми думаємо, що удача від нас відвернулася, до нас повертається сама доля
Нора вважала себе невдахою і могла це довести. Ні у кого з її знайомих не траплялося стільки невдач за день, скільки у неї. Сьогоднішній день не став винятком.
Ми приїхали. Дзвонимо, дзвонимо, а ти двері не відчиняєш
Телефон розбудив Василину о п’ятій ранку. Дзвонили з невідомого номера. — Так, — сухо промовила Василина. — Василино? — почула вона гучний і радісний жіночий голос. — Це
– Як що? Жити, Дар’я Тихонівна. Жити, і все… Ну, будь ласка… Ну що вам, важко, чи що? Заради мене
– Ну, привіт, синку. Ось я і прийшла. – На порозі кабінету місцевого фельдшера, який розташовувався в новенькому фельдшерсько-акушерському пункті, застигла вісімдесятирічна жінка. – Ой, вітаю, Дар’я Тихонівна!
– Та де це бачено, щоб при живій дружині чоловіка сватали? Ну вже ні. Михайла не віддам
– Мамо, я, мабуть, розлучуся з Михайлом. – Та ти що. Чому, донечко? – Та що це за чоловік, розмазня . Я слухаю дівчат на роботі, одній чоловік
– А! Тепер це так називається? Не крадіжка, а турбота про ближнього? Ну, ви мене вразили, Зінаїдо! Давно я так не дивувалася
– Васю! Василій! Ти чуєш мене чи ні? Де ти, відгукнися! О, як завжди, — у своєму улюбленому комп’ютері зависає! — обурилася дружина. — Та відірвися вже від
– Так, до речі, мене звати тітка Валя. Мені 42 роки. Вільного часу у мене дуже багато. Буду уважно за тобою стежити
У понеділок Настя не вийшла на роботу. Сказала, що у неї чи то грип, чи то застуда. Буває. У вівторок Настя теж не вийшла. А в середу подзвонив

You cannot copy content of this page