Смішні історії
– Де мої сімнадцять років? – пихкала Таїсія Степанівна, піднімаючись по пожежній драбині на п’ятий поверх старої багатоповерхівки. Забула ключі. Не біда, балкон відкритий. На шиї у Таїсії
У дитячому садку мені не вдавалося спати вдень. Лежиш, мучишся, з боку на бік крутишся: і нудно, і ні про що не думається, і додому хочеться, до бабусі.
— Зіночка, у мене квартира збожеволіла! Навіть не знаю, може, священника з церкви викликати? Нехай освятить все тут, — накрившись ковдрою з головою, Марія Іванівна, педагог із сорокарічним
Сьогодні я захворіла. Прокинулася вранці – температура і нудить мене. Зателефонувала на роботу, відпросилася. Лягла і лежу. ***** Дзвонить моя найкраща подруга Діана. Жінка неосяжної душі і тіла,
Славко вирішив зрадити дружині. На роботі вже всі давно зрадили своїх, деякі навіть по два рази. Сидять, хизуються один перед одним, обговорюють: хто як ходив цієї неділі наліво,
Коли Дмитро вручив їй ключі від своєї квартири, Єва зрозуміла: Бастилія взята. Жоден Ді Капріо так не чекав на Оскар, як Єва чекала на свого Дмитра, до того
Нора вважала себе невдахою і могла це довести. Ні у кого з її знайомих не траплялося стільки невдач за день, скільки у неї. Сьогоднішній день не став винятком.
Телефон розбудив Василину о п’ятій ранку. Дзвонили з невідомого номера. — Так, — сухо промовила Василина. — Василино? — почула вона гучний і радісний жіночий голос. — Це
– Ну, привіт, синку. Ось я і прийшла. – На порозі кабінету місцевого фельдшера, який розташовувався в новенькому фельдшерсько-акушерському пункті, застигла вісімдесятирічна жінка. – Ой, вітаю, Дар’я Тихонівна!
– Мамо, я, мабуть, розлучуся з Михайлом. – Та ти що. Чому, донечко? – Та що це за чоловік, розмазня . Я слухаю дівчат на роботі, одній чоловік