Чоловік цю новину просто “ковтнув”, але я цього не могла так залишити. Стало прикро і за нього, і за себе…

Не розумію батьків мого чоловіка. Я можна одну дитину любити більше ніж іншу. Одній дитині давати все, а іншій нічого. Як так можна ставитися? Ще й при цьому виправдовуються, наче так і треба.

Я у шлюбі вже чотири. З чоловіком живемо мирно та дружно, у всьому один одного підтримуємо. Разом заробляємо та разом вирішуємо всі питання. І все б нічого, але є одна проблема — немає власного житла.

Через це й дітей не маємо, бо не хочемо тягати малечу по зйомних квартирах.  Це ж навіть ремонт не зробити, адже тебе будь-якої миті можуть попросити на вихід. Ні про який затишок навіть не йдеться. Та й упевненості у завтрашньому дні немає.

Батьки чоловіка живуть в тому ж місті, що й ми. При цьому у свекрухи, крім своєї квартири, є ще одна, яку вони здають, щоб мати додатковий дохід до пенсії. Я про це знала давно і на їхню квартиру не претендувала. Вони купили її за свої гроші, і ми з чоловіком у цю покупку не вкладали.

Я навіть не думала про те, щоб попроситись туди переїхати жити. Але я дізналася, що свекри цю квартиру віддають дочці. Тут я, звісно, не витримала. Чому це сестра мого чоловіка отримає у своє розпорядження квартиру, а він має тинятися по чужих кутах та виплачувати кредит?

Чоловік цю новину просто “ковтнув”, але я цього не могла так залишити. Стало прикро і за нього, і за себе. Свої претензії я висловила свекрусі. Благо там була ще й її улюблена донечка, тож дісталося всім.

У відповідь почула, що я думаю лише про себе й доки не вибачуся за свої слова, то до них можу більше й не приходити. Чоловік мене не підтримав та ще й образився, що я на його родичів накинулася.

Заявив, що мені туди лізти не слід, а його батьки можуть робити з їхнім майном все, що їм заманеться. Та ще й вимагає, щоб я вибачилася. Але я цією ситуацією обурена до краю. І не розумію, чому він поводиться так пасивно.

Коли його батькам щось потрібно, вони йому дзвонять, і він одразу біжить на допомогу. Ніколи їм ні в чому не відмовляє, а вони такі невдячні. Невже йому самому не прикро? «Я за свої слова вибачатись не збираюся.

Прокручую в голові той діалог і розумію, що все сказала правильно. Можна було б і ще й трохи додати. А ось чоловіка просто перестала розуміти. Чому не може відстояти своє законне право? Сестра буде на всьому готовому, а йому в іпотеку залазити?

You cannot copy content of this page