Я пробула у шлюбі цілих 30 років. Подарувала чоловікові трьох прекрасних дітей, проте не дозволяла собі нічого з того, що любила до шлюбу. І справа була зовсім не у фінансах.
В молодості завжди кудись їздила, подорожувала світом і привозила море вражень, які згодом стали лише тьмяними спогадами. Розповідала подругам далекі краї. Любила концерти та часто ходила на виставки.
Все це відійшло в небуття після заміжжя. Чоловік був добрим, вірним і заробляв дуже непогано. Ось тільки нічого з моїх захоплень не поділяв. Потім з’явилася перша дитина, і стало зовсім не до забав.
До речі, у мого чоловіка були свої хобі і дуже недешеві. Наприклад, він любив полювання. Зараз це дуже дороге проведення часу. Але мені там точно нічого робити. Може, якісь брутальні панночки цікавляться таким, але точно не я.
Після появи вже третього малюка я раптово зрозуміла, що живу зовсім не те життя, про яке мріяла. Діти виросли, колишня пристрасть стихла… Я раптом усвідомила, що хочу розлучитися. І не просто хочу. Мені це потрібно.
У шлюбі я майже втратила себе справжню, а мені вже за 50. З дня, коли ми розлучилося, минуло близько шести років. Все, що було нажито разом із чоловіком, я проміняла на двокімнатну квартиру.
Туди перевезла свої речі, яких виявилося не так вже й багато, і розпочала нове життя. Відмовилася від мішкуватого одягу, тьмяного пучка на голові, а в очі повернувся вогонь.
Зараз бере під руку когось з подружок, і разом кудись їдемо, ходимо на концерти або навіть просто гуляють містом. Вдягаюся тепер яскраво. Пучок перетворився на гарну стрижку із чарівним фарбуванням.
Нарешті завела домашню тваринку, про яку мріяла 30 років. Просто чоловікові вони не подобалися, і він всіляко чинив опір навіть був проти хом’яка. Зараз в мене три пухнасті кішки та симпатичний мопс.
