— Чому вона у тебе постійно кричить?! — злобно гримнула на невістку свекруха, коли онука почала плакати.
— Не кричіть, будь ласка. Ви ж лякаєте Настю, — попросила невістка свекруху.
— Я у себе вдома! Хочу — кричу, хочу — не кричу. Вказувати ти мені ще будеш! — заявила Марина Аркадіївна, — може, твоя дівка хвора, раз кричить постійно?!
Христина та Олександр одружилися, коли вона навчалася на п’ятому курсі університету, а він лише рік як закінчив ВНЗ.
Після захисту диплома Христина привела на світ дочку — попрацювати ніде молода жінка не встигла , допомогу на дитину отримувала мінімальну.
Олександр, щоб утримувати сім’ю, пішов у далекобійники. Жили Олександр, Христина, їхня дочка Настя і кіт Тимоша на орендованій квартирі.
— Ну що ви по чужих кутках поневіряєтеся і якійсь чужій тітці гроші віддаєте! Переїжджайте до мене! — запропонувала якось мати Сашка, Марина Аркадіївна.
— Мамо, та я не знаю… Ми вже звикли якось окремо жити, — без особливого ентузіазму сприйняв пропозицію матері Сашко.
— Звикли вони… Переїжджайте, кажу! Краще мені будете гроші віддавати, які за оренду платите. І мені легше буде.
А то знаєте, яка квартплата велика? Плачу за повітря — дві кімнати порожні стоять, — продовжила гнути своє Марина Аркадіївна.
— У нас Настуся ночами такі концерти може влаштовувати. Адже буде спати заважати вам, — втрутилася в розмову Христина.
— Ось я якраз вам і допоможу з нею! Все, кажіть господині, що останній місяць у неї живете і потихеньку перевозьте речі до мене, — за всіх все вирішила свекруха.
Через півтора тижні молода сім’я переїхала до свекрухи. Переїзд дався подружжю непросто: виявилося, що навіть за нетривалий час спільного проживання вони встигли обзавестися величезною кількістю речей.
— Ну ось куди вам стільки всього? Тепер зрозуміло, куди вся твоя зарплата летить, синку. Ось на весь цей мотлох! — заявила свекруха, коли Сашко з Христиною перевезли останню партію речей.
— Це все потрібне! Так, люба? — трохи з іронією вимовив Олександр і обійняв дружину.
— Так, потрібне! — відповіла Христина.
— Ну звичайно, не свої гроші витрачаєш, чоловік ще заробить, — незадоволеним тоном сказала Марина Аркадіївна.
Христині дуже не сподобалися слова свекрухи, але сказати про це ні їй, ні чоловікові жінка не наважилася.
***
Наступний ранок після переїзду почався для Христини знову з невдоволення свекрухи. Цього разу «провинився» кіт.
— Я на котячі перегони з п’ятої ранку не підписувалася! — висловила невістці Марина Аркадіївна.
— Тимоша до вас у кімнату вночі прийшов? — запитала у свекрухи Христина.
— Ні, звичайно. Ще б я твого кота до себе в кімнату пустила! — підвищила голос жінка.
— Як тоді він вам завадив? — спробувала з’ясувати Христина.
— Я встала води попити, а він тут як заметався по коридору. Як божевільний скакав! І потім через його скакання я так і не заснула, — розповіла свекруха.
— Марино Аркадіївно, Тимоша поки що не звик ні до вас, ні до вашої квартири, ось і злякався вночі, напевно, — виправдовувала кота Христина.
— Привезли головний біль… Навіщо він вам потрібен?! — пирхнула в бік невістки Марина Аркадіївна і вийшла з кухні.
Христині в той момент хотілося зібрати речі і терміново переїхати назад на орендовану квартиру. Але від цих думок її відволік плач дочки — Настуся прокинулася і мати поспішила до своєї дитини.
Христина весь день займалася донькою і розбиранням речей, а Олександр їздив по магазинах — чоловікові скоро потрібно було виїжджати в рейс і перед цим він хотів ґрунтовно забити холодильник продуктами, щоб Христині і матері було простіше в його відсутність.
Так у побутових турботах і пролетів день. Нормально поговорити чоловік і дружина змогли тільки ввечері.
— Ну як у вас з мамою справи? — поцікавився Сашко.
— Та ніби нічого. Тільки догану за Тимошу отримала, — розповіла чоловікові Христина.
— Мама звикне до кота, не переживай, — заспокоїв дружину чоловік.
— Сподіваюся, — якось зовсім невесело відповіла жінка.
— До речі, Христино, я мамі гроші за квартплату на місяць вперед віддав. Вона попросила.
Тобі вистачить грошей на життя на вас з Настею до мого повернення? — заговорив про фінанси Олександр.
— Повинно вистачити, — будучи зовсім без сил, відповіла Христина.
***
Через два дні рано вранці Олександр поїхав у рейс. І тут для Христини почалося пекло на землі…
— Господи, якась божевільна, — з ранку почала обурюватися свекруха, — покажи її лікарю! Не може здорова дитина кричати 24 години на добу!
— Марино Аркадіївно! — хотіла було щось сказати Христина, щоб поставити свекруху на місце, але не знайшла що.
— Я давно Марина Аркадіївна. А ти Настю лікарю покажи. Мені хвора онука не потрібна! — не вгамовувалася свекруха.
Христина нічого більше не відповіла і закрилася в кімнаті з плачучою донькою. Якось заспокоївши дитину, Христина тихо заплакала сама.
Просидівши до обіду в кімнаті, Христина почала збиратися з дитиною на прогулянку.
Швидко прослизнувши повз свекруху, яка дивилася телевізор, жінка вийшла з квартири з дочкою і коляскою.
Йдучи на прогулянку, Христина й уявити не могла, який сюрприз її чекатиме після повернення.
Повернувшись, Христина застала кілька своїх дорожніх сумок на сходовій клітці перед квартирою свекрухи.
Жінка спробувала відкрити вхідні двері ключем, але не вийшло — двері були зачинені зсередини.
Христина почала дзвонити у дверний дзвінок і стукати у двері. Через деякий час свекруха все ж відкрила двері:
— Що тобі треба? Що ти дзвониш?
— Марино Аркадіївна, що відбувається? Чому мої сумки перед дверима? — тремтячим голосом запитала Христина.
— Тому що сумки твої, а квартира — моя, — відповіла свекруха.
— Ви знущаєтеся? Марино Аркадіївна, можна ми увійдемо? — спробувала увійти в квартиру Христина, але отримала відсіч від свекрухи.
— Ти тут жити не будеш! Ти мені тут не потрібна! — констатувала Марина Аркадіївна.
— Тобто Ви мене з Настею, з Вашою онукою, виганяєте практично в ніч на вулицю? — не витримала і закричала Христина.
— Так. Маю право, — була незворушна свекруха.
— Мені потрібно забрати документи і речі. Впустіть мене забрати мої речі, — зі сльозами на очах говорила Христина.
Поки жінки з’ясовували стосунки, прокинулася і заплакала Настя.
— Знову вона кричить. Ну точно дурна! — закотила очі Марина Аркадіївна, — зараз я тобі документи твої винесу. Ну а речі ось уже твої і онуки стоять.
На це свекруха знову зачинила двері в квартиру. Христина стояла на сходовій клітці в сльозах, намагаючись при цьому якось вгамувати плачучу доньку.
На шум виглянула одна з сусідок. І рівно в той же момент Марина Аркадіївна теж відчинила двері, щоб віддати невістці папку з документами.
— Ось бачите, яка у мене скандалістка невістка? — звернулася до сусідки Марина Аркадіївна.
Сусідка похитала головою і закрила свої двері назад. Ну а свекруха віддала невістці папку з документами і теж закрила двері.
— А Тимоша? — прокричала Христина.
— Я його на вулицю випустила, — відповіла Марина Аркадіївна з-за дверей.
Христина ридала навзрид. Трохи заспокоївшись, вона почала перевіряти документи і виявила, що грошей на життя, які теж лежали в цій папці, немає.
Жінка почала знову дзвонити і стукати в двері свекрухи. Але ніхто їй більше двері не відкрив і нічого не відповів.
Христина спробувала додзвонитися до чоловіка, але абонент був недоступний. Так час від часу бувало, не на всіх ділянках траси добре ловив зв’язок.
Жінка якось завантажилася в ліфт з коляскою і частиною сумок. Спустивши частину сумок на перший поверх, Христина піднялася назад на поверх свекрухи на ліфті і забрала решту речей.
Потім жінка дісталася до лавки біля під’їзду і сіла на неї. Йти Христині було нікуди — її батьки жили в іншому місті, грошей з собою майже не було — все забрала свекруха.
Що робити, жінка взагалі не розуміла. Вона крізь сльози намагалася кликати свого кота Тимошу, якого свекруха вигнала на вулицю. Але котика поруч так і не з’явилося…
Якось зібравшись з думками, Христина вирішила зателефонувати своїй колишній одногрупниці, з якою дружила, і попросити про допомогу.
Так на деякий час Христину з донькою прихистили чужі люди — саме одногрупниця та її батьки.
Батько подруги на машині приїхав за Христиною і Настею і доставив їх до себе додому.
Христина того ж вечора зателефонувала своїй матері і все розповіла. Батьки переказали Христині гроші на квиток і вже наступного дня вона з донькою поїхала додому до мами і тата.
За цей час і Олександр, звичайно ж, вийшов на зв’язок. Він був у люті, зателефонував своїй матері і сильно посварився з нею.
Повернувшись з рейсу, Сашко знову орендував квартиру і перевіз речі від матері. А потім забрав дружину і дочку від тестя і тещі.
***
Минуло десять років. Олександр і Христина жили вже у своїй власній квартирі, а у їхньої дочки Настусі з’явився братик Єгорка.
Зі свекрухою Христина не спілкувалася і дітям не дозволяла. Олександр же зрідка телефонував матері, але і він не міг пробачити їй того, як вона вчинила з його дружиною і дочкою.
Одного разу Олександру зателефонувала сусідка його матері і розповіла, що у Марини Аркадіївни стався інсульт.
Якийсь час свекруха провела в лікарні, а потім її виписали додому.
Жінка практично не могла ходити і осліпла на одне око, мова теж була порушена — висловлювалася Марина Аркадіївна тепер з трудом.
Однак навіть у такому стані вона змогла дати зрозуміти синові, що розраховує, що вони з Христиною заберуть її до себе.
— Ноги твоєї матері в нашому домі не буде! Хоч як нехай їй погано! Їй до мене справи не було, коли вона мене з немовлям на руках уночі виганяла.
Ось і мені до неї тепер діла немає! — озвучила чоловікові свою позицію з питання догляду за свекрухою Христина.
— Я розумію, — відповів Олександр.
— Нехай в будинок престарілих їде, — пробурчала Христина.
— Перед сусідами незручно, Христино, — заперечив Сашко.
— О! Так ось нехай Марина Аркадіївна відпише квартиру сусідці, а та за неї натомість доглядає! — запропонувала Христина.
— Думаєш? — перепитав Олександр.
— Так! Мені і моїм дітям точно квартира твоєї матусі не потрібна, — продовжила жінка.
— Поговорю з сусідкою, — відповів чоловік.
Деякі знайомі час від часу намагалися соромити Христину за таку байдужість до хворої свекрухи, але її це абсолютно не турбувало.
У особливо настирливих жінка завжди цікавилася, чи виганяли їх з дому з немовлям, попередньо обікравши.
У відповідь люди, як правило, замовкали.
Спеціально для сайту Stories
