Зараз Каті 30 років, за професією вона вчитель української мови та літератури, але останніми роками в школі не працює, а заробляє репетиторством.
Саме так вона чотири роки тому познайомитися з майбутнім чоловіком Олексієм. Катя йшла на черговий урок, уже сіла в ліфт, і разом зі мною зайшов симпатичний молодик – приблизно того ж із нею віку.
Йому теж було на сьомий поверх, і він уже внизу поцікавився, з якої я квартири – мовляв, не бачив Катю раніше, хоча в цьому будинку живе дуже давно.
Дівчина чесно відповіла, що йду в 63-ю квартиру на урок до десятирічного учня. Льоша одразу зрадів: «А! Мішку! Знаю – і його, і батьків».
Саме це висловлювання її заспокоїло остаточно, адже те, що чоловік явно знав учня Каті, свідчило про те, що він і справді живе в цьому будинку, а не шахрай якийсь.
І тільки Катя про це подумала, як ліфт зупинився. Мабуть, це була доля, бо просиділи в невеличкій сталевій коробці вони тоді майже дві години і за цей час встигли не лише одне про одного дізнатися дуже багато чого, а ще й домовитися про побачення.
Їхній роман був стрімким – уже за пів року вони подали заяву до РАЦСу. А ще за рік у прийшов на світ їхній син Міша – вони вирішили назвати сина саме так, тому що, по суті, її тезка, сам того не відаючи, нас познайомив.
Льоша високий брюнет із відмінною фігурою, вміє заробляти, а тому завжди мав успіх у жінок. І подруг у нього просто видимо-невидимо, що Катю, звісно, дратувало.
Особливо дратувала – Юля. Льоша колись крутив із нею роман. Потім ніби як зникла. Але років через 5 після весілля знову почала «відсвічувати» – вона ніби залишилася поруч, але як, як сказав Льоша, «молодша сестричка».
Катя влаштувала Льоші важку і вельми неприємну розмову. До честі чоловіка, він не став ухилятися і розповів їй правду: так, періодично вони бачаться, ходять куди-небудь. Але ці зустрічі – лише дружні посиденьки не частіше ніж раз на місяць де-небудь у кав’ярні.
Катіним першим запитанням було: «А чому я про це нічого не знаю? Адже ти ніби як давно відмовився від спілкування з нею!». На це в чоловіка теж знайшлося логічне пояснення. За його словами, він не відмовлявся – просто перестав це афішувати, бо бачив, як Каті це неприємно. І, мовляв, якби вона його запитала, він би не став приховувати.
З одного боку, він має рацію – жодних клятв про те, що він ніколи більше не побачить Юлю, він не давав – вона просто непомітно зникла і все. Але з іншого…
Виходить, що майже три роки він потай від Каті зустрічався з іншою жінкою – так, каже, що вона не була його коханкою, лише «приятелькою».
Катя багато місяців не знаходила собі місця – ця історія залишила жахливо неприємний осад. Начебто факту зради немає, але хіба не вважаються походом «наліво» такі зустрічі? Адже він приховував їх від Каті.
А що як їхні почуття спалахнуть із новою силою? І де взагалі гарантія, що за всі роки таємних побачень між ними справді нічого не було?
Загалом, Катя остаточно заплуталася, але вирішила дати чоловікові останній шанс…
