Олена не знаходила собі місця. На руках заснула маленька Катеринка, а вона ніяк не могла відійти від вікна. Вже година минула, як вона дивилася на подвір’я. Кілька годин тому її коханий чоловік Антон прийшов додому з роботи. Олена була на кухні, а він не заходив до неї.
Коли вона вийшла до кімнати, то побачила, що той збирає речі. Вона знала характер чоловіка. Якщо зараз намагатиметься його зупинити, то вибухне скандал. На очах уже були сльози, які вона йому показувати не збиралася. Вона забрала Катеринку з ліжечка та пішла на кухню.
Туди Антон не піде, нічого йому звідти забирати. Вона бачила у вікно, як він сів у машину і поїхав. Він навіть не обернувся, а ось Олена ніяк не могла відійти від вікна. Може сподівалася, що зараз його машина з’явиться у дворі і Антон скаже, що це був просто дурний жарт, але цього не сталося.
Цілу ніч вона не могла заснути. Дзвонити комусь і розповідати про своє лихо їй не було кому. Мамі вона давно була не потрібна. Та раділа, коли дочка вийшла заміж і практично одразу про неї забула. У Лариси завжди ніби існувала тільки одна дитина і це молодший брат Олени.
Були подруги, але це такі ж матусі, як і вона. Зараз, напевно, відпочивають. Та й чим вони зможуть допомогти їй? Заснула Олена тільки під ранок. Спробувала зателефонувати Антонові, але він скинув виклик і у відповідь надіслав смс, щоб вона його більше не турбувала.
У цей момент закапризувала Катеринка і Олена підійшла до неї. Не можна їй розкисати. Пішов і нехай. У неї є донечка, та про яку треба дбати. Потрібно думати, як жити далі. Подивившись скільки грошей у гаманці та на карті Олена жахнулася.
Навіть якщо попросити власницю квартири на п’ять днів почекати з платежем до моменту отримання допомоги, їй все одно не вистачить, а ще треба щось їсти. Можна було б десь знайти віддалений підробіток, але Антон забрав свій ноутбук.
У Олени було ще два тижні оплаченої оренди, щоб щось придумати, а вигадувати щось треба було якнайшвидше. Але коли вона зателефонувала всім своїм знайомим, то зрозуміла, що в неї нічого не вийде. На жодну роботу її не візьмуть з маленькою дитиною.
Навіть щоб мити підлогу треба з кимось залишити Катеринку на годину, а то й на дві, але ні з ким. Та й зміна квартири навряд чи допоможе. Вони і так винаймали не дуже дорогу квартиру. Єдиний вихід йти до батьків. Це вона запізнилася з сімейним життям, а ось брат одружився досить рано.
І жив у матері разом зі своєю родиною, в якій підростали двоє близнюків. Усього на двокімнатну квартиру припадало п’ять людей, а якщо ще й вона з Катеринкою приїде, то як розміститися? Олена повідомила власниці квартири, що з’їжджає після закінчення терміну оплати.
Вона не знаходила собі місця. Так, можна винайняти кімнату в гуртожитку, і вона навіть дивилася їх, але там було таке сусідство, що й ворогові не забажаєш. Писала Антону з проханням допомогти фінансово доньці, але він не відповідав. Навіть не читав повідомлення.
Мабуть додав до чорного списку. До моменту як звільнити квартиру залишалося п’ять днів і Олена почала пакувати речі. Їх було хоч і небагато, але треба було чимось себе зайняти. У цей момент у двері постукали. Відчинивши двері, вона здивувалася.
На порозі стояла Валентина Михайлівна – її свекруха. “Невже в мене ще більші проблеми?” – подумала Олена, пропускаючи свекруху в квартиру. З Валентиною Михайлівною у неї завжди були складні стосунки. Це коли один одному посміхаються, але в душі ненавидять.
У день знайомства ще тоді майбутня свекруха дала зрозуміти, що Олена їй не подобається. Як і багато матерів вона порахувала вибір сина неправильним, адже можна було знайти краще. Саме тому Олена одразу сказала, що жити разом вони не будуть, бо не уживуться вони.
Через це вони й пішли на орендовану квартиру. Коли свекруха приходила в гості, то було як у тих анекдотах «Галю, а ти пилку тут взагалі протирала?». Та й їжу, яку готувала Олена, свекруха не їла, кажучи, що таке тільки свиням. Правда, коли Олена завагітніла свекруха, перестала так сильно тріпати нерви.
Але коли народилася Катеринка, то відразу заявила, що дитина не в їхню породу, а значить Антону треба ще перевірити чи він батьком. Тільки коли Катеринці виповнилося півроку, Валентина Михайлівна почала впізнавати в ній знайомі риси обличчя і хоч трохи брала на руки.
Антон як міг заспокоював дружину. Казав, що мама ростила його сама і тому вона така ревнива та просив потерпіти, бо вона ж приходила не часто. І хоч Олена була б рада допомозі хоч іноді, але ніколи не просила свекруху. А тут вона стоїть у неї в коридорі та ще й після того, як Антон пішов.
Напевно, хоче потішитися наостанок, але Олені зараз все одно. З роздумів Олену вивів голос Валентини Михайлівни, яка наказала швидко збирати речі, бо маленькій дитині в цій квартирі не місце. У Олени не було вибору, і вона вирішила, що краще погодитися.
Валентина Михайлівна забрала невістку з онукою до себе додому. Приїхавши до будинку свекрухи, їй було спочатку страшно. Потім Валентина Михайлівна показала кімнату для неї та Каті, а коли Олена трохи розібрала речі та поклала Катю спати, то прийшла на кухню.
Свекруха вибачалася перед невісткою за свою поведінку в минулому. Олена і подумати не могла, що свекруха встане на її бік. Зараз і слова сказати не могла. Тільки сльозинки капали на стіл. Після цього дня вони стали не розлий вода.
Звичайно, іноді проявлявся характер Валентини Михайлівни, але вона сама себе зупиняла. Намагалася допомагати ласкаво порадою, а не натиском і криками. Ось Катеринці виповнювався рік. Мама та бабуся прикрасили кімнату повітряними кульками.
На столі красувався ароматний пиріг із яблуками. Катеринка, побачивши кульки, пішла до них. Свекруха, посміхаючись від щастя, покликала Олену подивитися на перші кроки онуки. Коли вони сіли за стіл у двері, постукали. Валентина Михайлівна пішла відчиняти.
Ось кого, а сина вона не очікувала побачити. Він не давав про себе знати п’ять місяців. А тут явився, та ще й не один, а з новою пасією. Бачте, вони не могли вирішити де жити, тому вирішили жити в неї. Антон пройшов усередину квартири та побачив колишню дружину з донькою за столом.
Навколо були повітряні кульки. За ним зайшла і Валентина Михайлівна, гучно сказавши, що місця для нього та нової пасії в неї немає. Антон ошалів і заявив, що в такому випадку він піде назавжди. Валентина Михайлівна не відповіла. Вона просто вказала на двері.
Коли Катеринка заснула, Олена підійшла до свекрухи, спитати, як вона себе почуває після такого насиченого дня. З того дня минуло чотири роки. Свекруха вже не перший раз буквально вимагала познайомити її з новим чоловіком Олени. Дівчина почервоніла.
Вона й не думала, що Валентина Михайлівна про все знає. Вона була на весіллі Олени та Вадима. Чоловік їй сподобався. Відповідальний і було видно, що любить Олену і Катеринку. Коли у Олени та Вадима народився син, то Валентина Михайлівна оголосила, що він також її онук.
Ніхто й не чинив опір, адже Олена давно вважала її мамою, бо навіть рідна мати не була така з нею близька. А Антон одружився з Анжелікою. Вони поїхали і лише через далеких родичів Валентина Михайлівна дізналася, що там усе добре. Син образив її, але він таки її син.
Вона хвилюватиметься за нього завжди. Але зараз вона рада, що в неї є і донька та двоє онуків. Але це тільки поки що. Вона сподівається, що їх буде більше. Адже сил та любові ще дуже багато…
