Родинні історії

Концерти продовжилися і в самій відпустці. У морі їй не подобається, на сонці занадто жарко, то вона їсти не буде, це пити не стане

Я намагаюся в міру можливості вивозити сина на море щороку. Це корисно для здоров’я, та й його батько (з яким ми в розлученні) допомагає фінансово з поїздкою.

Останній раз ми були на морі в позаминулому році, і я не хочу повторювати той досвід. Тому що нас тоді було троє: я, син і племінниця.

Сестра тоді дуже просила взяти її дочку з собою. Мовляв, проблем з нею не буде. Вона всі витрати на дитину оплатить. І все буде чудово. Я недовго опиралася і погодилася.

Заздалегідь обмовлюся, що дівчинці на той момент вже було 9 років. Тобто не зовсім маленька.

Останній раз, коли я бачила її тихою, – це в аеропорту при посадці. Напевно, тому що поруч мама була, інакше не пояснити. Як тільки ми опинилися в повітрі, почалося: «Я хочу пити», «Я хочу в туалет», «Дай телефон», «Мені жарко» і так далі.

Концерти продовжилися і в самій відпустці. У морі їй не подобається, на сонці занадто жарко, то вона їсти не буде, це пити не стане.

Навіть на пляж не піде, а залишиться вдома дивитися телевізор, тому що у неї «кашель». І ось: в одній руці пляжна сумка, в іншій – ручка 5-річного сина, на дивані племінниця, а я на межі.

– Хто ж на море їде телевізор дивитися? – запитала я її.

– Мені там нудно. Не хочу на пляж.

І ладно з тим пляжем, так ще ця вередунка регулярно дзвонила сестрі і плакала в слухавку. Потім сестра передзвонювала мені і питала, в чому справа. Я відповіла, що не дозволила їй покататися на банані.

– А що? Треба було дозволити?

– Ні, звичайно, – відповіла сестра. – Просто в наступний раз ходіть там, де таких атракціонів не видно.

– Це на пляжі? Ти серйозно? Мені з ними в гори йти або з аквалангом відразу на дно?

І так кожного дня. Постійна боротьба з племінницею вичавлювала з мене всі сили. Навіть своїй дитині я не приділяла стільки уваги, скільки їй. Єдиний приємний момент в цій відпустці був, коли я здавала це «чудо з косичками» її матері.

І поки сестра захоплювалася південним загаром дочки, я думала про те, скільки мук мені довелося пережити заради цього результату. Відпочинок на березі моря з дітьми не повинен закінчуватися подібними враженнями.

Зараз я переживаю непростий період оборони від прохань сестри знову взяти з собою племінницю.

– Ну їй же вже 11, вона буде вести себе спокійніше. Обіцяю. Будь-ласочка, вона так проситься на море.

Не бажаючи ризикувати можливістю провести відпустку спокійно, я стою на своєму. Минулого разу мені доводилося відпочивати після відпустки. А в цей раз я хочу спокійно провести відпустку зі своїм сином.

Ще тоді, на виході з літака, я дала собі слово не брати з собою племінницю. І рішення змінювати я наміру не маю.

Вам також має сподобатись...