– Ти просто не розумієш! – говорила Карина, – ми з ним одне ціле! Набрала трохи ваги, Льоші подобається.
Подруга тільки кивала і продовжувала дивитися фотографії з весілля Карини та Олексія.
– Адже ми сім’я! – продовжувала Карина, – у кожного свої обов’язки, він будує успішну кар’єру, добуває фінанси. А я зберігаю затишок домашнього вогнища. Смачно готую і люблю чистоту. Ми доповнюємо одне одного!
– Я тільки попередила, – спокійно зауважила подруга, – Він має вигляд молодого, спортивного й успішного, – вона показала одне з останніх фото, – а ти поруч із ним маєш такий вигляд, наче по гриби зібралася! Що за пуховик? Що за жахлива шапка?
– Головне, щоб було зручно!
– Головне, щоб твій чоловік твоїм і залишався! – парирувала подруга.
Ця розмова глибоко запала в душу Карині. Вона вважала, що абсолютне щастя є! Чоловік утримував сім’ю, ніколи ні в чому не відмовляв і не вимагав.
Вони з Олексієм познайомилися в нічному клубі й тривалий час вели досить вільний спосіб життя, а після весілля молоді переїхали в орендовану квартиру, яку підібрав Олексій.
Батьки Карини переказували гроші на оплату оренди, а Олексій оплачував рахунки і продукти. Так і потекло спокійне і рутинне сімейне життя.
Карина ніколи не вважала себе красунею. Ще в підлітковому віці мати їй говорила:
– Вчися готувати. І готувати ти повинна дуже добре! І по дому повинна все вміти.
– Навіщо? Я не збираюся бути домогосподаркою! Я стану дружиною багатого хлопця, і в нас буде прислуга!
– Зрозумій, донечко, багаті хлопці не дивляться на таких дівчаток, як ти. Ти в мене вийшла на любителя і потрібно буде брати не красою, а вміннями.
Тоді їй було сімнадцять років, і слова матері змусили зайнятися собою. І незважаючи на некрасиву фігуру і грубе обличчя, вона змогла надати собі привабливого для деяких чоловіків образу.
І ось зараз, через два роки щасливого життя, їй знову натякнули на невідповідність канонам краси!
– Начхати! – прошепотіла Карина, дивлячись на себе в дзеркало, – відмінно виглядаю! Льоші я ітакою подобаюся!
І вона знову зайнялася готуванням. Адже коли прийде її коханий чоловік, усе має бути ідеально. І потрібно не забути приготувати сніданок. Олексій їхав рано і брав із собою багато їжі. Сніданок і обід, дбайливо й акуратно упаковані, завжди видавали чоловікові вранці разом із поцілунком.
– Привіт любий! Як минув день? Що нового?
– Привіт. Добре все. Втомився.
– Давай за стіл!
Квартира блищала чистотою, а стіл, як завжди, ломився від їжі. Жінка постійно щось говорила, але втомлений чоловік тільки кивав. З апетитом наминав вечерю.
– А може мені на фітнес піти і до косметолога записатися, – між справою запитала Карина, – я ж не дуже красива… І набрала вагу!
Олексій відірвався від другої страви.
– Нормальна ти! Не вигадуй! Ти попрасувала речі, які я просив? Їжа на завтра готова?
– Так, звісно! А що там за жіночі сукні?
– Це для мами! Не звертай наступного разу уваги. До речі, я там ще пакет приніс. Потрібно до завтра випрати і відпрасувати. Зможеш?
– Так. Лягу пізніше.
Він кивнув, піднявся і, кинувши серветку в тарілку, пішов до телевізора.
Карина старанно випрала і випрасувала принесені речі, а потім приготувалася до сну. Олексій спав, зайнявши все ліжко, і жінка спробувала його посунути і почула сонний голос:
– Ганнусю? Давай не зараз… Я сплю.
Карину пробив озноб! Слова застрягли в горлі, а думки сплуталися. Вона взяла подушку і пішла на диван.
Від втоми і потрясіння сон дівчини нагадував гарячку. Тому, прокинувшись від звуку будильника, вона одразу й не згадала фразу чоловіка, а потім вирішила, що їй здалося.
Снідати Олексій, як завжди, не став. На вішалці на нього чекав чистий костюм, ідеальна сорочка і начищені до блиску туфлі. Взявши пакет з їжею і чисті речі, він відчинив двері і через поріг сказав:
– На завтра хочу рибу, млинці,борщ. Овочі та фрукти, як зазвичай.
– Зрозуміла. Кохаю тебе, Льошо! Гарного дня!
Він щось буркнув у відповідь і пішов сходами.
Карина відганяла від себе поганий настрій. Вона вважала, що думки матеріальні, і намагалася думати про те, що в них з Олексієм усе гаразд, а всі знаки – лише плід її уяви.
Шопінг і приготування смачних страв завжди заспокоювали і покращували настрій дівчини. Вона задумалася над вибором одягу, але махнувши рукою, натягнула старий пуховик і взула старі уггі.
Гуляючи торговельними рядами і перебираючи в голові рецепти з риби, Карина вирішила уточнити, яка риба найкраща для коханого чоловіка.
Вона набрала номер.
– Алло. Привіт, любий. Я на ринку зараз. Ти яку рибку завтра хочеш? Річкову? Морську? Як приготувати?
– На нараді зараз, – прошепотів чоловік, – напишу тобі повідомлення.
Але зв’язок не перервався. Далі голос Олексія зазвучав набагато голосніше і впевненіше.
– Жирна сільська баба дзвонила!
– І що потрібно твоїй коханій дружині?! – пролунав мелодійний жіночий голос із явно уїдливими нотками.
– Ганно! Не починай! Я і так її ледве терплю, але ж користь-то є. Ви зараз насолоджуєтеся прекрасним сніданком і ще насолодитеся дуже смачним обідом і вечерею! Ваші речі чисті й випрасувані! Хіба погано?
– Мені просто прикро думати про те, що вона торкається чоловіка, на якого не заслуговує, – протягнула дівчина.
У Карини від почутого підкосилися коліна, а дихання вибило з легень. Вона насилу присіла на піддон з овочами, який тріснув під її вагою, і продовжила слухати.
– Не переживай, Ганнусю! – пролунав ще один жіночий голос. Карина знала його. Це голос належав Катерині Дмитрівні, мамі Олексія! Вона продовжувала:
– За два роки батьки Карини заплатили нам стільки, що вистачить на виплату початкового внеску за нову квартиру. З Нового року “піднімемо для вас орендну плату”. – Реготнула вона. – Ще рік, два і ми зберемо потрібну суму. Ви з Ганнусею зможете заїхати у власну, велику квартиру. А поки що мене все влаштовує.
Квартира, яку тобі, Олексію, залишив батько, нарешті почала приносити вигоду. Головне, щоб Карина й далі не здогадувалася ні про що і продовжила платити нам, – сказала свекруха.
– Скоріше б! Гаразд, давайте напишемо цій меню на завтра! Треба сказати, рибу вона готує просто приголомшливо.
– Попрошу не ображати мою дружину! – награно грізно вимовив Олексій. І вся компанія весело засміялася.
Телефон випав із заціпенілих пальців Карини, і впавши, відключився.
Вона довго дивилася на тріснутий екран гаджета. Хотілося плакати, але сльози не бажали текти. Перевівши погляд на своє взуття, вона зазначила, що уггі почали рватися. І тут щось обірвалося в її душі.
Насилу піднявшись із піддону, який все ж витримав її вагу, вона впевнено пішла до виходу з продуктових рядів. У спину їй дивився продавець рибної крамниці. Рибу вона так і не купила.
Насамперед Карина купила собі новий телефон. Наступним пунктом був магазин взуття та одягу. Додому вона приїхала на таксі і ледве дотягла обновки до квартири.
– Алло, тату. Ти можеш мене забрати? Хочу на деякий час переїхати до вас.
– Привіт. Що, чоловік чудить? – з тривогою запитав батько.
– Є трохи.
– Зрозумів. Виїжджаю.
Незабаром жінка опинилася в батьківському домі. Олексію вона написала, що терміново потрібно з’їздити до батьків.
Карина докладно пояснила ситуацію батькам, а після ще раз місцевому дільничному. Дільничним виявився Віктор – однокласник Карини. Він був приємно здивований, знову її побачивши.
За допомогою Віктора вони склали грамотну заяву, а вранці наступного дня разом із дільничним, Карина поїхала у відділення поліції за місцем проживання з Олексієм.
Як виявилося, “орендована квартира” належала Олексію, і він із матусею успішно збирав гроші з дружини та її батьків, під виглядом орендної плати за чуже майно.
Жодних договорів, податків вони не платили. Цю схему було визнано шахрайською, адже чоловік мав повідомити дружині, що вона платить йому в кишеню за оренду квадратних метрів, а гроші йдуть на накопичувальний рахунок, а зовсім не на благо сім’ї…
Місцевий правоохоронець, розібравшись у ситуації, запросив до себе всіх фігурантів. Після розгляду і з’ясування всіх обставин від Олексія надійшла пропозиція, яка влаштувала всіх.
Через кілька днів.
У батьківському домі був накритий багатий стіл. Карина з мамою постаралися на славу. Сьогодні вони планували святкувати. Пролунав дверний дзвінок.
– Привіт, Карино! Дуже гарно виглядаєш! Це тобі! – Віктор простягнув величезний букет і ніжно поцілував у щоку.
– Дякую.
Усі зібралися в кімнаті, і Віктор оголосив:
– Щоб не доводити справу до суду, твій чоловік і його матуся пропонують повернути всі гроші, які були сплачені за неіснуючу оренду квартири. А також компенсувати моральну шкоду Карині. У розмірі… – він дістав блокнот і показав цифру.
– Ого! Та ти герой, Вітько! – присвиснув батько.
Карина обійняла Віктора, який збентежився, а він обійняв її у відповідь і прошепотів:
– Давай зустрічатися? Я ж тебе кохав із першого класу…Спеціально для сайту Stories
