Нещодавно я вирішила піти від чоловіка. Він усе ще вмовляє мене повернутися. Ось тільки проблема в тому, що він не усвідомив, через що я пішла. Він усе ще вважає, що це мої примхи.
Адже він, на його думку, забезпечив мені комфортне життя. Розповім трохи про це саме життя. Почнемо з того, що після весілля ми переїхали жити до його мами. І це було великою помилкою.
Адже з першого дня я вислуховувала, що роблю все не так. А ще про те, яка свекруха благодійниця, що пустила нас у свою квартиру. А то б поневірялися б по орендованих квартирах, як моя сестра.
Спочатку чоловік заступався, навіть подумували переїхати на орендоване житло. Але все якось різко змінилося, коли в нас з’явилася дитина. Чоловік сказав, що зараз не найкращий час для переїзду, тому ми залишилися.
Тепер я стала вислуховувати, яка я нікудишня мати. І з часом чоловік став на бік матері. Тепер і від нього мені доводилося слухати претензії. Найцікавіше, що свекруха не дозволила прописати онука у своїй квартирі.
Сказала, щоб я прописувала його в батьків. Чоловік і тоді промовчав. Довелося зробити так, як веліла свекруха. Ще варто сказати, що своїх грошей у мене практично не було. Тільки виплати на дитину.
Чоловік виділяв мені трохи грошей на місяць, але я мала звітувати за кожну копійку. Коли мені щось потрібно, починається справжній виступ. Коли я сказала, що в мене немає зимових чобіт, то він сказав, що зима тепла буде.
Так і ходжу в тоненьких чоботях. А ще нещодавно в мене порвалася моя зимова куртка. Мало того, що вона і сама по собі зносилася, так тепер ще й з діркою. Тут чоловік погодився. Наступного дня привіз мені куртку.
Ношену, із секонд-хенду. Каже, навіщо витрачати багато грошей, якщо можна так добре заощадити? Але тільки на ту куртку дивитися було боляче, вона мала гірший вигляд, ніж моя, в якій я ходила три роки.
І свекруха ще стояла й розхвалювала, яка гарна курточка. У цей момент стало так огидно. Я живу з людьми, які мене ні в гріш не ставлять. У чоловіка ж є гроші, він отримує хорошу зарплату.
З їжі в нас ніколи не буває нічого вишуканого. Дитині він купує тільки необхідний мінімум. Не розумію, куди діваються всі гроші. Швидше за все, він віддає їх мамі, щоб мені зайвої копійки не дісталося.
Після цієї історії з курткою я вирішила, що з мене досить. Поки чоловік зі свекрухою їхали по продукти, я зібрала речі і поїхала від них. Моя мама радо мене прийняла. Сказала, що вони з батьком допомагатимуть.
Чоловік після цього все ніяк не вгамується. Дзвонить і каже, щоб я перестала влаштовувати концерти і повернулася. Але я вирішила, що більше ноги моєї там не буде. Чи правильно я роблю?
