Смішні історії

Милий кавалер наполягав, що сам розрахується за вечерю, але вранці мене чекало неприємне повідомлення в телефоні

З Олегом я познайомилася в кафешці, куди приходила обідати. Наші фірми розташовувалися в сусідніх будівлях, тому під час обіду ми регулярно перетиналися. Так і познайомилися.

Зазвичай я приходила на обід першою, робила замовлення, сідала за столик. А Олег приходив пізніше, замовляв собі щось, а потім сідав біля мене.

Одного разу я затрималася на роботі, і так вийшло, що ми з Олегом прийшли на обід в один і той же час. Зробили замовлення, я стала шукати гаманець, щоб розрахуватися, але мій супутник мене зупинив. Сказав, що заплатить сам.

Я дістала гаманець і намагалася розплатитися, адже було якось ніяково, що за мене платить людина, яку я не дуже добре знаю, звичайний знайомий. Але Олег наполіг на своєму – розплатився і за себе, і за мене.

Я вирішила, що 170 гривень не така велика сума, щоб сприймати це занадто серйозно, тому сперечатися не стала.

А на вихідних Олег вперше написав мені в месенджер, ми трохи поспілкувалися. Після цього він запросив мене ввечері в кафе. Планів у мене не було, тому я легко погодилася. Ми добре провели час, попили кави, погуляли в парку, потім все-таки пішли в кафе і повечеряли.

І за кавою, і за вечерю я пропонувала половину оплатити, але Олег не погодився. Сказав, що він чоловік, тому заплатить за все сам, а вже потім ми якось розрахуємося. Я не надала останній фразі особливого значення.

А на наступний ранок я отримала від нового залицяльника повідомлення, де він написав свій номер карти і навіть прикріпив фото чека, який він завбачливо захопив з собою. Сума була невелика, але сам факт такої дріб’язковості мене засмутив. Гроші я все ж перевела.

У понеділок я пішла на обід вже в інший заклад. Йти туди було далі, ніж в звичну кафешку, але бачитися з Олегом я не хотіла. Після обідньої перерви він написав мені сам.

Запитав, чому не приходила. Я не відповідала. Тоді він написав, щоб через гроші я не ображалася, адже це була перевірка, яку я успішно пройшла.

Я таку перевірку не оцінила і відповіла, що мою перевірку він не пройшов. Після чого він зажадав, щоб у такому випадку я повернула йому ті 170 гривень, якими він оплатив мій обід в кафе. Я вирішила, що це вже занадто, і додала цього нахабу в чорний список. На дзвінок відповідати теж не стала.

А вдома за вечерею не втрималася і розповіла про це дивне знайомство батькам. Але вони тільки посміялися. А тато заявив, що добре, що мені новий залицяльник хоч квіти не дарував. Інакше б і за них довелося гроші повертати. І мені здається, що так цілком могло трапитися.

Вам також має сподобатись...