Родинні історії

Не просять тебе – не сунься до дітей

Син привів додому дівчину. Сказав, що вона з сусіднього села, пояснив, що дуже хороша і хазяйновита.

Ну що ж, треба знайомитися. Дівчинка виявилася дуже культурною, скромною, але вдягнута якось простенько. А коли ми почали питати у неї хто батьки, то і зовсім змовчала.

Почастувала нас пиріжками, смачні були. Коли діставала їх з лотку, дбайливо замотаного в вишитий рушник, в мене аж серце раділо, оце невісточка буде.

Пиріжки смачні, але якісь незвичні, такі в духовці не зробиш. – Так в печі ж, і на воді з джерела. Я ледь не побіліла від слів сина.

21 століття, а в них піч і води в будинку немає. Але зам’яли якось. Тут діло до весілля, а я і не бачила ні родичів, ні як, чим і де живе ця дитина.

В тайні від сина попрямувала в те село, спитала де Наталя живе, а мені якийсь чоловік відповів: – так бабцю зараз годує і показав куди пройти.

Я дійшла до будинку, все розваляне, вікна побиті, шибки потріскані, двері на ладан дишуть. В хаті сморід, а Наталя в якомусь лохмітті бабцю стару годує з ложки.

Ось щастя, ні, сину такого не треба, з сім’ї інтелігентів в ці руїни. Поїхала я додому, ледь дихаючи, аж серце хапало.

Розповіла все чоловікові, вирішили ми з сином поговрити. Розказала йому все а він в каже: -То ви про бабцю все знаєте. Я рахую, мам, що вона правильно чинить, не чужа ж все-таки.

Тільки потім, коли мене вже повторно відкачали син запропонував поїхати і ще раз все побачити, в нормальній обстановці.

Але привіз в красиву хату, вибілену, так з піччю, але піч плиткою вкладена, будинок маленький та чистий, затишний.

І вода є в хаті, а з джерела казали, бо не центральний водопровід, а з криниці, насосом. А бабця, то стара родичка, яка колись зле Наталі робила.

От я думаю собі, поки не запросять, не сунься, а то так можна було і життя сину зіпсувати, якби послухав нас.

Вам також має сподобатись...