Сергій не знав, що йому робити. Зараз його життя може змінитися, а цього зовсім не хотілося. А Лариска може цьому посприяти
Так, мама була права, коли говорила, що Ольга йому не пара. Але тоді він наполіг на своєму. Навіть не знає чому. Може, на зло владній матері, а може, все-таки він тоді кохав Ольгу. Хоча, швидше за все, причина була саме в матері.
Коли йому було 10 років, батько пішов з сім’ї. Пішов не до коханки, а просто більше не міг терпіти характер дружини. Вероніка була і ревнива, і дуже любила командувати. Довго він терпів, але в певний момент здався, зібрав речі і пішов.
З Сергієм батько хотів бачитися, але мати налаштувала сина проти батька і той сам відмовлявся. Максимум, що він приймав, це подарунки, які батько надсилав йому, і все.
І ось коли Сергій сам виріс, то почав розуміти батька. Тому, вступивши до інституту, Сергій відразу поїхав від матері, тим більше було куди. Батько давно придбав для нього квартиру, яку Вероніка Павлівна здавала.
Як же злилася мати і кричала, і тупала ногами. Але Сергій наполіг на своєму і виїхав. З батьком він відновив стосунки і той допомагав йому фінансово. Так що від матері Сергій ніяк не залежав.
На останньому курсі інституту він познайомився з Олею. Побився об заклад з друзями, що почне зустрічатися з першою дівчиною, яка увійде в аудиторію. І це була вона.
Оля не ходила на студентські вечірки і завжди трималася подалі від усіх.
— Такий горішок тобі не розгризти. -Сміявся його друг Іван.
— А це ми ще подивимося.- Посміхнувся Сергій.
Довго він домагався прихильності Ольги. Вже хотілося кинути це, але потім знову накривав азарт. Сергій не любив, та й не вмів програвати.
І ось через три місяці вони гуляли під руку в парку і розмовляли про майбутнє. Сергій майже не слухав супутницю. Йому залишилося тільки затягнути її до себе в ліжко і все. Можна кидати. Якраз сьогодні він і думав, що все вийде.
І як на зло, чомусь його матері знадобилося пройти повз. Побачивши сина під руку з Олею, вона зупинилася. Оцінивши одяг дівчини, вона відразу зрозуміла, що та явно не місцева і грошима в її родині не пахне.
— Сергію, та як ти можеш навіть поруч з нею йти. -Кричала мати на весь парк. -Ти подивися на себе і на неї.
— Мамо, перестань влаштовувати концерт.- Злився Сергій.
— Концерт?- Не вгамовувалася мати.- Та з якої діри ти її витягнув? Ти не розумієш, що таким потрібні тільки гроші і квартира в місті?
— Мамо, замовкни.
Але матір було вже не зупинити. Ольга вирвала свою руку і втекла.
— Мамо, припини. Бачиш, до чого довела Олю?
— Ой, подумаєш. У тебе цих Оль ще буде багато. Потім ще подякуєш мені, що так легко від неї відбувся.
— Не скажу. І знай. Я скоро на ній одружуся, і ти мені не завадиш. – Випалив він і пішов геть.
Він здогадувався, куди побігла Оля. Біля набережної було затишне містечко в тіні верб. Оля розповідала йому, що ходить туди, коли хоче побути на самоті. Там він її і знайшов.
— Іди геть. Прошипіла вона. – Змахуючи сльози.
Але він не пішов. А сів поруч з нею і притиснув до себе.
— Олю, мила, вона мені не указ. Зрозумій. І все, що вона наговорила, це дурниці. Я ж тобі розповідав, яка у мене мати.
— Але за що вона так зі мною? Так, я приїхала з села. Але я вступила до інституту сама і скоро у мене буде червоний диплом. Нехай я не модно одягаюся, але це ж не привід.
Оля плакала, а він заспокоював її як міг. Того вечора вони поїхали до нього. Але вранці він не став кидати її, як збирався. Згадав слова про те, що він одружиться з нею, і посмішку матері.
З тих пір вони стали жити разом. Разом готуватися до захисту диплома. Друзі сміялися над ним. Казали, що мовляв ти вже виграв, заспокойся. А знайомі Ольги попереджали її про те, який Сергій насправді. Що вона йому не потрібна і він її кине.
Оля тільки відмахувалася від них. Сергія вона полюбила найщирішою любов’ю. І закривала очі на його минулі стосунки, адже це було до неї.
А Сергій?
Йому було зручно так жити. Вдома завжди чисто і смачно пахне їжею. На гулянки він зараз все одно б не ходив. Адже батько обіцяв його влаштувати на хорошу роботу, якщо Сергій добре складе іспити і захистить диплом.
На честь закінчення інституту батько вирішив подарувати Сергію машину. Син про це нічого не знав. Він сидів вдома і думав, як сказати Олі, що вони розлучаються.
З одного боку, було шкода дівчину, якісь почуття всередині нього все так були. А з іншого боку, у нього починалося нове життя. На нього чекала кар’єра, а значить і навколо нього буде великий вибір кандидаток на роль дружини. А з Олею і в світ не вийти, та й взагалі. Але якщо розлучиться, то мати буде говорити, що вона була права.
З такими думками він і сидів на дивані, поки Оля готувала вечерю, щось весело наспівуючи. Він тоді не знав і про те, яку новину вона хоче йому повідомити.
У цей момент пролунав дзвінок у двері. Вони нікого не чекали в гості. Мати давно не приходила. Вона сказала, що не переступить поріг квартири, поки в ній буде жити ця простачка. І це ще було наймиліше висловлювання на адресу Олі.
З неохотою Сергій підвівся і пішов відкривати двері. Яким же було його здивування, коли він побачив на порозі батька. З батьком вони в основному спілкувалися по телефону, і той не попереджав, що збирається приїхати в їхнє місто.
— Ну що дивишся, сину? Може, запросиш увійти?
— Тату, вибач. Просто не очікував.
— А чим тут у тебе так смачно пахне?
Пройшовши в квартиру, він побачив Ольгу. Сергій не говорив йому, що живе з дівчиною.
— Знайомтеся. Це мій батько Павло Сергійович. А це Оля.
Оля мило посміхнулася.
— Сергію, чому ти не попередив, що у нас будуть гості. Я б підготувалася.
— Оля, він не знав. Я ж приїхав з сюрпризом. Хотів особисто привітати сина з закінченням інституту.
Чоловіки пішли в кімнату, а Оля залишилася на кухні. Залишалося ще трохи, і вечеря буде готова. Тільки ось тепер вона не знала, як повідомити новину Сергію. При батькові чи потім пізніше наодинці.
Стіл накрили в кімнаті. Батько Сергія виявився дуже простою людиною. Дізнавшись, що Оля з села, тільки посміхнувся і запитав, як там риболовля.
Про своє рідне село Оля могла розповідати годинами. Там була прекрасна природа, річка, поля, ліси, повні грибів і ягід.
Мінус був тільки в тому, що село пустіло. Всі звідти виїжджали і в основному в селі жили одні старі люди, такі як її улюблена бабуся. Вона її ростила з 10 років одна, так як батьки потрапили в автокатастрофу.
— А я бачу, що Оленька вас бабуся добре виховала. І навчила всьому.
Оля зніяковіла і від похвали, і від звернення Оленька.
— До речі, молодь, а коли поїдете в село?
— Ой, тату, ну спочатку треба ж з роботою визначитися.
— А що тут визначатися? У тебе місце вже є, та й Олі допоможемо.
— Дякую. Але я хочу сама. Та й є на прикметі кілька місць. Ось якщо не вийде, то із задоволенням погоджуся на допомогу. А в село я збиралася сама через кілька днів. Ось тільки квитки куплю на поїзд.
— А навіщо квитки на поїзд?
— Як це навіщо? А як іще дістатися? Спочатку поїздом, а потім уже автобусом. Так зручніше. А якщо тільки автобусами, то це важко, та й пересадок більше.
— Ну а на машині?
— Тату, ну на якій машині? Ми на неї ще не заробили.
— Так на цій. – Весело сказав Павло Сергійович і дістав ключі з кишені. Дивлюся, мій подарунок зараз дуже доречний. А можна і мені з вами?
Вибору у Сергія не було. І через тиждень вони втрьох поїхали знайомитися з бабусею Олі. Свою ж новину вона так і не сказала. Вирішила ось у селі і скаже.
Село і справді виявилося глухим. Мобільний зв’язок ловив тільки на пагорбі, і на другий день Сергію вже стало нудно. Намагався натякнути всім, що пора в місто, але його ніхто не підтримав.
А ввечері вони з Олею сиділи у дворі і милувалися природою. Точніше Оля милувалася, а Сергій подумки був у місті. Він навіть спочатку не розчув, що сказала Оля. А коли вона повторила голосніше, що він скоро стане татом, то хотів закричати. Висловити, як це все невчасно, і не потрібна їм зараз дитина. Але позаду пролунав голос батька.
— Ого. Я стану дідусем. Ну Сергію, ну молодець. Тааак. Протягнув він. Треба терміново зіграти весілля. І Оленька, ну яка тобі робота? Будеш відпочивати. А попрацювати ще встигнеш.
Бабуся на весілля приїхати не змогла. Хоч і говорили, що її привезуть на машині, вона все одно відмовилася.
Мати Сергія тільки надіслала смс з невеликим текстом. Там було написано. «Не вітаю і не бажаю щастя».
Весілля пройшло добре, а далі тягнулися дні. Сергій вийшов на роботу, а Оля залишилася вдома. Як він і очікував, навколо було багато цікавих дівчат, тільки ось офіс очолював друг батька, і Сергій не міг собі дозволити залицяння на роботі.
Потім народилася дочка Катерина. Спочатку дитина була йому зовсім не цікава, але потім йому навіть сподобалося бути батьком. Подобалося, коли вона тупотіла до нього і говорила «тато». Подобалося, як вона обіймала і сміялася, коли він піднімав її високо-високо.
У них вийшла сім’я. Але півроку тому друг батька пішов на пенсію і якраз влаштувалася на роботу Лариса. Всі чоловіки проводжали її жадібними поглядами, але її вибір припав саме на Сергія. Він не зміг встояти і закрутився роман.
Оля помітила зміни в поведінці чоловіка, але їй не хотілося навіть думати про те, що у нього є інша. Але з часом він охолов навіть до Каті.
А в цей час Лариса все говорила.
— Коханий, ну розлучися вже з нею?
— Не можу я. Розумієш, батько тоді мене зненавидить.
— Ну ти ж уже великий хлопчик. Причому тут батько?
— При тому, що з роботи я вилечу моментально.
— Ти розумний. Знайдеш іншу роботу. Ми взагалі можемо переїхати.
— Я сказав ні. Якщо тебе щось не влаштовує, то можемо…
Вона не дала йому договорити, зрозумівши, що ця розмова ні до чого доброго не приведе.
Цього разу Сергій навіть не прийшов додому ночувати. На роботу він поїхав відразу від Лариси. А там написав дружині повідомлення, що залишається в офісі.
Вранці Лариса підкинула йому ідею, що треба відпочити. І тепер він вибирав, куди поїхати і як це пояснити дружині.
Але приїхавши додому, побачив стурбовану Ольгу.
— Бабуся сильно захворіла. Треба терміново їхати в село. Ти зможеш взяти пару відгулів і відвезти мене з Катериною туди.
Він і не думав, що йому так пощастить. Нічого і вигадувати не треба. У Ольги в цій глушині не буде і зв’язку як слід. А він спокійно відпочине з Ларисою на березі моря або навіть океану.
Швидко владнавши всі справи на роботі і закупивши ліки та продукти, вони поїхали в село. Він не збирався там затримуватися, тому переночувавши відразу поїхав. Через два дні у нього відпустка і вони летять відпочивати з Ларисою.
Додому він не заїжджав, а відразу попрямував до коханки. Вони обговорювали відпустку, що ще треба купити. Але чомусь його думки були зайняті не цим.
— Я поїду додому ночувати.- Раптом сказав Сергій.
— Але навіщо? Дружини вдома немає.
— Я там залишив папери. Не хочу завтра зранку робити крюк. Та й втомився з дороги.
Щодо останнього Сергій не збрехав.
Цієї ночі він спав погано. Всі його думки були про дружину і доньку. Він бачив, що бабуся зовсім погано себе почуває. Лаяв себе, що не про те думає, але нічого вдіяти не міг.
На роботі теж все валилося з рук.
— Сергію, що з тобою? -Запитав його директор, побачивши хлопця.
— У дружини бабуся захворіла. У село їх відвіз.- Сам не очікуючи того, сказав він.
— Значить, у тебе відпустка почнеться раніше. Давай передавай справи і їдь до сім’ї.
До сім’ї. Луною відбилося в голові Сергія.
Коли йому зателефонувала Лариса, щоб уточнити про поїздку, він був на заправці.
— Забудь про мене. Лети сама. Квитки я відправив тобі на пошту. Готель оплачений. Ми з тобою більше не побачимося. І якщо спробуєш хоч якось підійти до моєї дружини, нарікай на себе.
Він їхав до своєї коханої дружини і доньки. З ним разом їхав батько, а також дуже хороший його друг, а за сумісництвом лікар.
Коли вони приїхали, Катя з Олею були у дворі. Дівчина плакала, адже бабуся відмовлялася їхати до лікарні. Яким же було її здивування, коли вона побачила чоловіка, свекра і незнайомого чоловіка.
Бабусю поставили на ноги. Вона прожила ще щасливі 10 років. Встигла побачити правнука і навіть влаштувала особисте життя Павлу Сергійовичу, познайомивши того з самотньою жінкою з їхнього села.
Тепер село не було глухим. Там відкрилася велика ферма і люди почали повертатися. А Оля з Сергієм всі відпустки проводили там разом з дітьми. Адже для відпочинку і щастя не потрібно море, потрібні близькі люди поруч.
Спеціально для сайту Stories
