Буду чесною, мене не дуже тішила перспектива приймати сестру матері в своїй квартирі. Ми з чоловіком живемо в двох кімнатах, дітей немає, так що місце для родички було. Проблема була в самій тітці.Вона приїхала з села на прийом до лікаря і обстеження. Однак, тільки-но переступивши поріг, тітка почала критикувати буквально все. Найбільше дісталося моїм кулінарним здібностям:
– Ну хіба не можна було приготувати щось до мого приїзду? Смажену картоплю я ще й не раз поїм. А ось рибку червону запекти не додумалася? Гості все-таки їдуть!
Я нічого не відповіла. В голові панувала тиша обурення, а на розум нічого не приходило. Звичайно, я б могла відповісти, що після важкого робочого дня єдине, що я встигала зробити, це картопля з салатом.
І взагалі, яка червона риба? Це не святковий стіл або спеціальний прийом! Тим більше, тітка нічого не привезла зі свого господарства або городу. З чого я повинна таке влаштовувати?
На наступний день тітка все почала заново:
– Ой, сподіваюся, ти не будеш пригощати мене своїми вчорашніми стравами? Я все-таки гостя в твоєму домі!
Я приготувала їй окремі страви, але й тут тітка була незадоволена. У салаті надто мало кропу, макарони недосолені, а курка недостатньо перчена. Нам з чоловіком залишалося тільки переглядатися і рахувати години до від’їзду улюбленої родички.
Після вечері тітка Оксана пішла приймати ванну. Вона не виходила звідти більше години. А коли вийшла, виявилося, що тітка використала третину моєї дорогущої піни для ванни, яку я брала мало не у свята.
Ще через годину тітка раптом сказала:
– А знаєте що? Я у вас ще два дні побуду! Місто подивлюся, по магазинам пройдуся.
У цей момент світ на найближчі дні переді мною впав. Ну чому? Чому існують такі родичі, які вважають, що господарі повинні бути їх прислугою?
Я цього не розумію! Як вони не усвідомлюють, що «гості» це далеко не завжди зручно?
