Олена вперше побачила його десять років тому. Євген переїхав до нашого будинку разом із батьками та сестрами. Він навчався заочно в педінституті і працював учителем фізкультури в школі на півставки.
І недосвідченому погляду Олени здавався втіленням чоловічої краси. Та він і справді мав непоганий вигляд – з м’язами, сильний, упевнений у собі.
На неї Євген подивився спокійним оцінювальним поглядом і відразу думати забув. Ну й справді, навіщо йому така дівчина? «У нього таких скільки хочеш», – думала Олена безсонними ночами.
Євген жив на дев’ятому поверсі, а Олена з батьками – на другому. Уранці, знімаючи білизну з мотузки на балконі, вона часто задирала голову і дивилася на його балкон. Іноді вдавалося помітити, як Женя в майці і в зручних тренувальних штанях робить зарядку – була в нього така звичка, займатися на свіжому повітрі.
На щастя, потім Олена перейшла вчитися в ту саму школу, де працював Женя, і тому могла частіше бачити його в шкільних коридорах. Іноді він кивав їй, іноді просто проходив повз. Вона не мала ілюзій щодо його інтересу до мене – його просто не було. Це її «вбивало».
Потім Олена закінчила школу, вступила до університету і почала намагатися звернути на себе його увагу – щоранку вона виходила з квартири при «повному параді», сподіваючись зіткнутися з Женею в під’їзді. Мама тільки дивувалася, чому дочка занадилася тягати її косметику й одяг.
Чого Олена домагалася, важко сказати. Навіть якби у них почався роман, його наслідки були б руйнівними. Минув час, Олена переконала себе в тому, що пора забути колишнє захоплення і зустрічатися зі звичайними хлопцями її віку. Тим паче що нестачі в охочих скрасити її самотність не спостерігалося.
І коли вона з черговим бойфрендом проходила повз Жені, то відчувала мстиву радість, про яку він, звичайно ж, не підозрював. Якось вона пішла в нічний клуб, і там абсолютно несподівано для неї опинився Женя.
Він прийшов і щосили танцював на танцполі. Спочатку Олена розгубилася, але потім підібралася до нього ближче і прокричала:
– Здрастуйте!
– Привіт! – відповів Женя. І вже на наступній пісні вони стали танцювати разом.
Не обмінюючись жодним словом, вони танцювали поруч – і вона відчувала, як між їхніми тілами пробігає електричний струм. І коли вона подивилася в очі Євгену, то прочитала в них пристрасть, про яку мріяла всі ці три роки.
Вони провели незабутню ніч. Але ось дивлячись вранці в дзеркало на своє опухле обличчя з нещасними очима, Олена зрозуміла, що кохання до Євгена минуло. Він звичайна людина – а не принц із казки.
Довго Олена оговтувалася від цього травматичного досвіду. Довго ховала очі під час неминучих зустрічей із Євгеном, та й він сильно бентежився – виявилося, встиг одружитися пів року тому.
Олена потім перевелася в інститут в іншій області – за десять годин їзди від рідного міста. Їй хотілося повністю змінити обстановку. Вона нікому не говорила про те, що трапилося у нас із Женею, навіть найближчій подружці Насті. Їй було просто соромно зізнатися.
І ще багато часу минуло, кілька років, перш ніж Олена знову покохала. Це кохання було не таким романтичним, але зате більш реальним і теплим. У цих стосунках вона розкрила свою жіночність і відчула себе коханою і щасливою. А коли дівчина сама віддає себе людині, яка хоче з нею тільки розважитися, вона сильно ризикує – і самооцінкою, і своїм майбутнім, і здоров’ям.
Із Женею вона іноді зустрічалася, коли приїжджала провідати батьків. Дивилася на нього зі слабким інтересом – він постарів, здав трохи, але ще в хорошій спортивній формі. Олену, щоправда, він перестав хвилювати остаточно.
