– Чого ти, Степане, так розкис… А ти подумав своєю головою, що якщо щось з тобою станеться… Я що, з дітьми буду приспівуючи жити в країні троянд… сонцем, морем милуватися, їсти найкраще
Марта поцілувала дочку і побажала їй, яка вже спала, солодких снів, вийшла з дитячої.
Це був запах дитинства. Запах затишку. Запах бабусиних рук. Запах того самого дня, коли йому було десять років і світ здавався врятованим
Дорога з міста до рідного села завжди здавалася Арсенію дорогою в нікуди. Дві години
Це він мене зрадив, не Ви. Я люблю Вас як рідну маму, вірю, що Ви не зробили б мені боляче, і знаю – ніколи не зробите, – вона підійшла до свекрухи і обійняла її
– Сергію, я вчора ввечері оголошення дивилася, там квартира продається така, як ми хотіли,
– Привіт, мамо, – поцілувала її дочка в щоку, – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити
Неприємний дзвінок сповістив про те, що хтось прийшов. Люся скинула фартух, витерла руки і
— Я багато чула про цього сусіда, — зітхнула Свєта. — Втирається в довіру до самотніх жінок, схиляє їх до близьких, так би мовити, стосунків. А потім зникає з їхніми грошима
— Семен, з’їзди на дачу, — Свєта зателефонувала чоловікові з роботи, — там збирають
Зустріти своє перше кохання у себе в квартирі — це навіть навмисно не придумаєш
Ніна Іванівна ніколи й подумати не могла, що зважиться здавати кімнату у своїй квартирі.
– Зроби так, щоб мама і тато більше ніколи не сварилися! Будь ласка
Анфіса сиділа у своїй кімнаті і затискала вуха руками. Навколо були розкладені ляльки, м’які
 Впізнаєш? Зустрілися. І я не думав, що зустріну тебе ще колись. Але, мабуть, є справедливість. Ось який ти тепер. Це тобі за мамині сльози. За наші
– Татку, не йди! Милий, не кидай нас! Татку, нічого мені більше не купуй
Володя все зрозумів. Він просто кивнув, розвернувся і пішов геть від свого будинку, від своєї Поліни, від свого життя, яке у нього відібрали, а потім повернули, коли воно стало йому вже не по зросту
Того дня на порозі мого медпункту стояв чоловік, якого все село вважало покі… вже
– Не бійся, все проходить, пройде і це. А подивися у вікно, який день сьогодні! Живи і радій, Анно
Немолода жінка стогнала і схлипувала уві сні, а її губи тихо шепотіли: – Тату,

You cannot copy content of this page