– Я думав, що ви не така, як усі. А у вас виявляється – звичайна жіноча логіка. Ви що, вважаєте, що така людина, як я, стане займатися такими дешевими трюками? Так ось, я прийшов привітати вас тільки для того, щоб зробити прощальний жест
Коли Павло Петрович, з величезним букетом у руках, увійшов до кабінету своєї директорки, Тамара
-Від тебе рідна дочка втекла до батька і чужої тітки, а ти сидиш і не намагаєшся її повернути? Та що ти за мати така
Мій власний маленький, але такий звичний і затишний світ зруйнувався, коли мені виповнилося 34
– На багачку свою дружину проміняв. Дочку кинув і не згадував про неї, поки молодуха мене з дому не вигнала
Баба Анна жила в невеликій однокімнатній квартирі на околиці міста. Якось виживала на мізерну
– Хочу, щоб ми з тобою завжди – завжди жили разом, і щоб ти стала моєю мамою
– Катю, а ти б сходила в магазин за хлібом? – розпливчастий погляд сорокап’ятирічної
Мамо, яку свою мрію ти б попросила виконати чарівника на восьме березня?» А я йому і кажу – йди від мене. Ти мені краще дай в це свято від тебе відпочити! Хоча б – один день
У Василя було три улюблені жінки – дружина Наталя, дочка Настя і теща Клавдія
Коли Микола дізнався про те, що тримає в душі ця дівчинка, схожа на вовченя, то жахнувся. Як же вона, бідна, справляється зі своєю ненавистю
Олеся ненавиділа всіх. А особливо свою матір. Вона точно знала, що коли виросте і
– Та вже, хорошій людині в капці не капостять
– Анно, хочеш нову ляльку? Або ведмедика? Купити тобі волохатого ведмедя? – Дякую, мамочко!
Я нічого не можу вдіяти! У нас же з нею – діти. Дружина сказала, що якщо ви в цій довідці не підтвердите, що ми з вами – всього лише директор і заступник, вона подасть на розлучення
– Віра Сергіївна, можна? – на порозі директора комбінату застиг один з її заступників.
Ти 2 роки тому попросила мене їй принести фруктів, ну і зав’язалося у нас. А що, вона не така, як ти! Весела, гаряча! А ти? Вся така… та ніяка! Тільки й вмієш, що в очі заглядати, та по голові, як маленького гладити
Ліна дивилася у вікно на сина, який йшов до хвіртки. Хлопчику вже майже 16.
– Ліки мені не допоможуть. Ще нікого і ніколи від туги і самотності не рятували аптеки, діти мої
Все в житті має свою ціну, а людські стосунки особливо. У цій родині їх

You cannot copy content of this page