Родинні історії 0
— Зобов’язана? — тихо, але чітко перепитала вона. — Цікаве слово. Запиши тариф, Марино: п’ятсот гривень за годину. За одну дитину. Якщо приводиш двох — сімсот. І це ще зі знижкою «для своїх
— Ми ж сім’я, Аліна! Ти зобов’язана доглядати за племінниками! — Марина підвищила голос,
Родинні історії 0
— Дивно. Коли ділили спадщину, все чудово вимірювалося грошима. А коли настав час піклуватися про маму — раптом залишилися тільки мої обов’язки
— Ти зобов’язана забрати маму до себе. Адже квартира після тата дісталася саме тобі!
Родинні історії 0
— Я потім розповіла про це Дімці, а він сказав, що, мовляв, у неї таке життя, доводиться бути такою — нахабною й боротися за місце під сонцем. Тому що… тому
— Краще віддайте його! Він же чужий! Навіщо вам такий тягар? — Діма й
Родинні історії 0
Значить, бабуся та її будинок все-таки потрібні тут як матеріальне благо. Видно, що бабуся не хоче продавати будинок, але теща Родіона наполягає. Гроші потрібні на нові меблі
Ура! П’ятниця. Дочекався. З понеділка я у відпустці. Хочеться кричати від щастя, від радості
Історії про кохання 0
— Адже він молодший за мене, він занадто молодий для мене, та й взагалі я ж не збиралася виходити заміж! А що скаже мій син Олег
З самого початку їхніх стосунків Олена, звісно, сумнівалася в тому, що Валера кохає саме
Родинні історії 0
— З мого боку пройшла доставка, посуд, скатертини, квіти, гарячі страви та робота людей, — перелічила Діана. — З твого боку пройшла фраза «мамочко, все влаштуємо
— А нашій Діані, звичайно, пощастило! — Регіна Андріївна задоволено оглянула гостей. — Приїхала
Родинні історії 0
Ти просто заздриш мені! Тебе ніхто не любить, хочеш і мені життя зіпсувати? І взагалі, хто ти така, щоб мене контролювати? Мати? Ні! Ти просто мачуха! Чужа тітка! Зрозуміло? Тебе навіть батько не любить, а я що, зобов’язана
Моя рідна мама пішла з життя, коли мені було близько двох років. Я її
Історії про кохання 0
І Ніна не відмовилася. А що, готувати вона любить і готує завжди з душею. Що ж вона, одного чоловіка не нагодує, чи що
У мене є знайома жінка. Вона була звичайною, і її життя нічим не виділялося:
Родинні історії 0
— Я вдячна своїм невісткам за те, що забрали у мене синів. Годують, напувають, доглядають, люблять. Чого ще бажати? А я… Я втомилася… Змучилася, перепрацювала, втомилася
Іванну вважали недбалою свекрухою й жахливою матір’ю. Причини для таких висновків були безглуздими й
Родинні історії 0
Ну, я більше не кохаю Настю, не кохаю. Я тепер з іншою. Вона особлива. Вона саме та, що мені потрібна. Я додому йти не хочу. І кинути дружину зараз не можу, і жити з нею більше не хочу
― Сашко, алло! Ну, де ти? Ти взагалі час бачиш? Що ти так довго

You cannot copy content of this page