– Не вберегла я донечку, вже не знаю, як і сталося. Дитинка у неї буде. А хлопчик одружуватися не хоче. Та й яке весілля, діти ж зовсім
– Іди сюди безсоромна, подивись, що ти наробила. Алевтина кричала, як потерпіла. Маленька, худенька,
Тобі потрібно почати піклуватися про Любу, як це було раніше, до появи Івана
Він йшов до мами, щоб поскаржитися на життя. Миколі було вже сорок років, і
Вона дуже пишалася. Зараз вона була під захистом, під крилом свого чоловіка. Він був поруч
— Мені жарко. Навіщо цей шарф? — Сьогодні прохолодно. Потрібен шарф, замерзнеш. — Прохолодно?
Хоча у мене інша версія: я заважала вашому сімейному щастю, я нагадувала тобі батька, правда
Мама прийшла ввечері, Ліля вже збиралася сходити в душ і лягти спати. Ні, ну
– Чужих дітей забирають люди, а тут наш, рідний по крові… Він не винен, що так вийшло
Тоня прополювала грядки, коли почула, що хтось її кличе у дворі. Витерла піт з
Треба покращувати те, що маємо. Не особливо порівнюючи з чужим життям. Треба виконувати обов’язок. І любити. І рятувати своїх, ось і все
…Жінка прийшла в гості до подруги. З інституту дружили. Був день народження. І все
Вона ж крихка! Ти де таку зустрів
Біда прийшла несподівано. Хоча, напевно, хто чекає на біду? Вона завжди снігом на голову
– Ой, ну що вас попереджати? Ми ж всі свої, рідня, як-не-як. Прийомів урочистих не чекаємо. Ви ж нас не виженете
У двір сільського будинку в’їхала шикарна іномарка. З неї, з цікавістю оглядаючи мальовничі околиці,
Не ми ведемо долю, а вона нас
Маринка їхала щаслива, в трамваї номер вісім. Тепер вона завжди буде бачити тата, ура!
Весілля буде колись, пізніше: одружиться Денис з іншою дівчиною. А ти залиш нас, іди додому, пошукай іншого нареченого
– Мамо, все вже вирішено: ми з Поліною одружуємося. Інна Антонівна зітхнула: бачити в

You cannot copy content of this page