Подумала, що взяти з собою коханого буде дуже доречно. Подруги мене відмовляли….

Я з чоловіком давно розлучилася. Сумувати довго не стала і вирішила, що потрібно якось налагоджувати своє життя. У той час мені дуже пощастило, бо знайома запропонувала халтуру.

Сказала, що можна поїхати в за кордон і заробити непогані гроші. Доньку залишила під опікою своїх батьків і рвонула. Ось уже 16 років там я і живу. За цей час моя дочка виросла і вийшла заміж. Зараз їй 26 років.

Завдяки роботі за кордоном мені вдалося поставити дитину на ноги. Я забезпечила її житлом, а зятю допомогла з купівлею машини. Крім того, я зробила ремонт у квартирі, де живуть мої батьки.

З батьком, щоправда, побачитися так і не встигла. Його не стало два роки тому. Тепер там живе тільки моя мама, але я не сумую, що не беру безпосередньої участі в житті своїх рідних.

Я допомагаю рідним матеріально, тому свій внесок у їхнє щасливе майбутнє відчуваю сповна. Також мені вдається відкладати гроші на старість. Розумію, що в закордоном я не назавжди. Рано чи пізно я повернуся додому.

А там на мене вже чекає охайна й затишна квартира. Що може бути краще? Думаю ще невеличку ділянку прикупити, щоб коротати весняні та літні дні на природі.

Мої плани почали змінюватися, коли в мене зав’язалися стосунки. Це син старого, за яким я доглядаю. Якось прикипіла я до цієї сім’ї. Цей чоловік дуже порядний. Завжди вчасно виплачував мені зарплату, премію видавав.

А потім почав залицятися. Давно не відчувала себе такою потрібною. На це Різдво я вирішила поїхати додому до рідних у гості. Подумала, що взяти з собою коханого буде дуже доречно. Подруги мене відмовляли.

Мовляв, чоловік не повинен бачити, як живе моя сім’я. Йому це не сподобається. Я щиро не розуміла, у чому проблема, а потім усе стало на свої місця. По-перше, він був у шоці, побачивши, який ремонт я зробила у квартирі мами.

Потім ми ходили додому до моєї доньки. Там італійця теж чекало кілька сюрпризів. Він не розумів, як я можу працювати в закордоном і бути такою забезпеченою тут, на батьківщині. І його це ніби засмутило.

Коли ми повернулися, я помітила, що він до мене охолов. Він навіть відмовився від ідеї підняти мені зарплату, хоча ще зовсім недавно збирався це зробити. Дізнавшись про це, подруги в один голос заявили, що я зробила помилку.

Тепер коханий думає, що я живу краще за нього, хоча й працюю в його будинку. Якось нерозумно це все. Адже я просто дуже ощадлива жінка, думаю наперед і про своїх рідних не забуваю. І в чому я винна?

You cannot copy content of this page