Ви мене, напевно, розкритикуєте, але я не розумію, як можна бути дорослою людиною і при цьому не думати наперед. Саме так поводилася моя сестра, а тепер вона хоче, щоб я вирішувала її проблеми своїм коштом.
Моя сестра завжди подобалася людям. Батьки її балували більше: нічого дивного, адже вона у нас молодша. У школі вчителі пророкували їй кар’єру актриси чи моделі, постійно нахвалюючи її таланти. Та й від хлопчиків у неї не було відбою.
Я не скаржусь, навіть сама вважаю, що це цілком заслужено. Мені така активність завжди здавалася надто стомлюючою, я вчилася, і такий режим мені був більше до душі Після школи наші шляхи в деякому плані розійшлися.
Я вступила в політехнічний університет і продовжувала наполегливо вчитися, хоч часом і було тяжко. Ліза пішла у педагогічний, особливо не напружуючись. Постійна участь у різноманітних конкурсах та КВК забезпечила їй гарну успішність.
Але весь цей час ми були у чудових відносинах, хоч наші погляди на життя були абсолютно полярними. На другому курсі вона познайомилася з шикарним хлопцем, просто чоловіком мрії і, за обставинами, моїм одногрупником. Вони почали зустрічатися, і це була не інтрижка, а справжні, зрілі стосунки.
Як же мені було сумно готувати тост на їхнє весілля з огляду на те, що я сама була таємно закохана в цього хлопця. Подальша доля дещо віддалила нас із сестрою. Я знайшла непогану роботу та навіть купила собі невелику квартирку.
На особисте життя не було часу, проте кар’єра розвивалася з прийнятним для мене темпом. Сестра теж почувалася непогано: люблячий чоловік, будинок, авто та двоє наймиліших діточок. Напевно, це є мрія домогосподарки.
Її повністю утримував чоловік, моя сестра у своєму житті не працювала жодного дня. Якось у гостях я вивела сестру на відверту розмову. Мовляв, чому вона не хоче зайнятися якоюсь справою, хоча взяти грошей у чоловіка на свій мікробізнес. Це відволікало б від домашніх турбот та й гроші ніколи не зайві.
Якщо на спортзал та солярій час є, то й на щось таке кілька годин знайдеться. Чоловік би проти не був. Сестричку ж ніяк не засмучувало те, що вона сидить на шиї у чоловіка. Вона лише з посмішкою змінила тему і все.
Через кілька місяців сестра зіткнулася з тим, що називається «непередбачена ситуація» – захворів її чоловік. З лікарні полетіли величезні рахунки, тож машину й дещо по дрібниці довелося продати. Але цього не вистачало і сестра влізла у борги.
От сестра прийшла до мене гроші просити. Я ж прагнула і прагну до повної незалежності та пасивного доходу. А саме купити ще одну квартиру, здавати її та піти з роботи. Витрачаю я мало і все на себе. Так що якщо я здам дві квартири, я зможу подорожувати і не бути нікому винна. Віддати половину того, що я відклала на квартиру сестрі, я не була згодна, бо знаю, що не віддасть.
Тож я відмовила. Сльози, крики та інше діють хіба що на плаксивих малоліток. А я вже доросла жінка. Мене таким не пройняти. Навіть коли до мене в гості прийшла мама і серйозним тоном запитала, як я можу бути такою черствою, відповідь залишилася такою ж.
Я не для того працювала все життя, щоб моя «мила і артистична» сестра, не пропрацювавши жодного дня, відбирала у мене мрію. Нехай крутяться, як хочуть, грошей я не дам. І крапка. Чи я не права?
