Родинні історії

Скільком мешканцям в двокімнатній квартирі буде тісно?

Коли мій єдиний син зібрався одружуватися, я була тільки рада. Мене турбувало, що він тільки закінчував навчання і ще навіть не знав, де буде працювати.

Але те, що невістка вже чекає дитину, змушувало діяти рішуче. Та й думка про те, що скоро я стану бабусею, гріла мене зсередини.

Невістку син перевіз в нашу двокімнатну квартиру. Спочатку запевняв, що це ненадовго, тільки на перший час, поки вони стануть на ноги. Але пройшло вже кілька років, а виселятися і залишати мене в спокої ніхто і не планує.

Син з невісткою окупували одну кімнату, а дітей (їх уже троє) переселили до мене. І вважають, що все в порядку.

Моя невістка – дівчинка не дуже працьовита. Може собі спати до обіду, а мені задача – дітей годувати. Ще потім на мене синові скаржиться, що я кашу на молоці готую, а дітям лактоза шкідлива.

Але постривай, мила, а що заважає тобі самій рано встати і приготувати сніданок? Я ж не ресторан, щоб ваші замовлення виконувати!

Я люблю онуків, не подумайте. Але свої батьківські обов’язки я виконала, сина народила, виховала, освіту дала.

Йому і ділянку землі залишила, де вони почали будинок будувати. Ось тільки останнім часом будівництво це зовсім заглохло. А ділянка тільки травою заростає. Немов вони і переїжджати туди передумали.

Спочатку вони щось намагалися, намагалися, а тепер зовсім опустили руки. Невістка сидить без роботи. А з тих грошей, які син заробляє, сильно не розігнатися.

Але якби вони думали про майбутнє, якби якось рухалися. Так ні, вони сидять на місці і вже четверту дитину чекають.

Тепер у мене в кімнаті, крім мого ліжка, стоять ще два двоярусних для онуків. Мені ще й контролювати їх доводиться, щоб ніхто нагору не заліз і не впав. А що я буду робити, коли їх тут дійсно четверо буде?

Сваха живе одна, мені пропонує, щоб я до неї переїхала. Мовляв, так і молодим буде більше місця, і мені набридати перестануть.

Але я не хочу переїжджати в чужу квартиру. Мені і вдома добре, ось тільки останнім часом стало зовсім шумно і тісно. Ні відпочинку, ні спокою.

Подругам розповідаю, а вони з мене сміються. І абсолютно серйозно мені радять на свою кімнату замок повісити, щоб нікого туди не пускати.

Але як же я це поясню онукам? Вони мене люблять, я їх теж. Та й сина з невісткою не виженеш на вулицю, куди ж вони підуть?

Вам також має сподобатись...