Раніше я з чоловіком, молодшою дочкою та онукою жили разом. Але старша дочка із зятем вирішила купити власне житло. Щоб назбирати грошей, вони попросилися жити до нас. Так вони гроші зекономлять, а значить і швидше житло куплять.
Місця у нас було достатньо, тому ми погодилися допомогти. І донедавна все було чудово. Але кілька тижнів тому я почала помічати, що дочка із зятем поводяться якось дивно.
Останнім часом вони перестали давати гроші на продукти та їсти з нами за одним столом. Вранці казали, що поспішають на роботу, а ввечері поверталися дуже пізно, коли ми зазвичай вже спали.
Ну, думала, справа молода. І справді, напевно, працюють від зорі до заходу сонця і мигцем харчуються по їдальнях. Навіть переживати почала. Пропонувала їм із собою обіди пакувати хоч би, але вони відмовлялися.
А одного разу чоловік розповів, що бачив, як наша дорога дочка з зятьком тягнуть у кімнату повні пакети різних делікатесів. А на ранок навіть не заїкнулися про те, що у своїй спальні ховають від нас продукти.
Незабаром після нашої розмови ця ситуація повторилася. І стало відомо, що діти так роблять постійно. Нишком їдять усілякі ласощі, а ділитися і не думають.
Якось я не витримала і вирішила поговорити з дочкою. Мене обурив той факт, що вона ховає їжу від рідних людей. Її відповідь мене вразила!
Дочка заявила, що вони збирають на квартиру, тому годувати всю родину можливості не мають. А те, що я готую вони не їдять, бо звикли до іншого раціону. Заперечити мені не було чого. Нашу їжу вони справді не чіпали.
Які були претензії? Ну, харчувалися окремо, але за свої ж гроші. Зрештою, що стосується інших витрат, то тут вони завжди давали гроші. І все-таки мене дуже зачепив цей неприємний випадок.
Тепер ми з дочкою майже не розмовляємо. Вже місяць живемо, як чужі люди. Пора б із цим щось робити. Але що? Прийняти таку позицію дочки не можу. Вважаю, що якщо ми живемо в одному будинку як сім’я, то повинні поводитися відповідно.
