Поліна була одружена з Олегом уже сім років. Їх стосунки з дня знайомства і в перші кілька років шлюбу залишалися практично ідеальними. Усі проблеми вони розв’язували легко і весело – плюс допомагали друзі та батьки.
А почала сваритися пара тільки тоді, коли здійснилася їхня давня мрія. З останніх сил накопичивши маленьку суму і взявши іпотеку, вони примудрилися придбати квартиру в новобудові. Їхня власна «двушка» – Олег і Поліна повірити не могли своєму щастю
Але ось далі почалися проблеми. У квартирі не було нічого – тільки бетонна підлога і продуваються криво поставлені будівельниками склопакети. Навіть сантехніку треба було купувати і встановлювати самим.
Ремонт «з нуля» – нелегке випробування. І Поліна, і Олег були сильні швидше в теорії, а не на практиці. Перший раз зайшовши у квартиру, де вони збиралися вити сімейне гніздо, дівчина була просто ошелешена.
«Боже мій, ти подивися – суцільний бетон, а підлога і стіни кривуваті якісь!», – невдоволено сказала вона.
«І дроти проводки стирчать зі стін. Що з ними робити, не знаєш?», – розгублено сказав чоловік.
«Ні. Я запитаю знайомих – може, підкажуть. Взагалі, мені здається, нам тут не впоратися. Потрібні робочі руки», – рішуче сказала Поліна.
І пара почала шукати тих, хто допоможе їм із ремонтом. Поліна не відлипала від комп’ютера, перелопатила купу будівельних сайтів з оголошеннями і знайшла, нарешті, бригаду, яка за прийнятні ціни готова була зробити ремонт «під ключ».
До подружжя з’явився усміхнений бригадир Діма. Однак на ділі його бригада працювала геть погано і повільно до того ж. Минув місяць, а стіни були поштукатурені тільки в спальні. Прийшовши поцікавитися перебігом робіт, дівчина застала у квартирі Діму і двох робітників у спецівках, які захоплено грали в карти.
«І за що ми тільки платимо вам гроші? Наша співпраця закінчена, прошу вас покинути квартиру», – кричала Поліна.
«І чим Ви незадоволені, господиня?», – спробував “урезонити” її один із робітників. Ми скоро все закінчимо, трохи залишилося».
Поліна грюкнула дверима і побігла скаржитися Олегу. Але чоловік раптово її не підтримав, а почав скиглити – мовляв, ми більше не знайдемо робітників за такі гроші і будемо приречені жити у квартирі з голими стінами. І тут подружжя вперше значно посварилося – та так, що ті самі склопакети дзвеніли від криків.
Під ранок вони помирилися і, згнітивши серце, зателефонували у велику ремонтну фірму, замовивши там найпростіше, типове оздоблення квартири. Їм негайно виставили список матеріалів, які треба купити, і пообіцяли, що зроблять ремонт за місяць.
Поліна й Олег помчали в будівельний гіпермаркет. Скільки всього там було: фарби, лаки, шпалери, штукатурка, побутова техніка та сантехніка. Без особливих сперечань вони пішли закуповувати плінтуси. Розетки та інше за списком
Далі Олег «запав» на дивну люстру із сотнею маленьких лампочок і, хоч би як Поліна люто твердила йому, що міняти такі лампочки буде мукою, прилаштувався в чергу, твердо вирішивши її купити. І таких дрібних конфліктів було безліч.
Але ось зі шпалерами знайшла коса на камінь.
– Навіщо нам ці шпалери з усякими фінтифлюшками? – сердився Олег. Ось, дивись, просто і благородно – сірі зі смужками.
– Ага, простіше не буває! Ти що, хочеш зробити з нашого будинку якийсь готель третьорядний, – парирувала Поліна.
Дорогою додому подружжя висловило одне одному все, що накопичилося в душах за день. І те, що жінка взагалі не повинна займатися ремонтом, це чоловіча справа; і тільки його провина, що вони ніяк не можуть закінчити ремонт, говорила Поліна.
«Та відтоді, як ми отримали ключі від квартири, ти стала смиканою і нервовою і більше не готуєш обіди і вечері як нормальна дружина», – кричав Олег.
Вони сварилися, майже не перестаючи, весь час, поки тривав ремонт – ніхто не хотів поступатися. Навіть подумували про розлучення – але потрібно було ж щось придумати з квартирою. У такому недоремонтованому вигляді її б ніхто не купив.
Та все ж їхні страждання були не марними. За півтора місяця подружжя переїхало у відремонтовану ванну квартиру, де все виблискувало чистотою і красою.
– Жахливо, як усякі дрібниці можуть зруйнувати сімейне щастя, – сказала Поліна, – за ці тижні ми страшенно віддалилися одне від одного, а мали б зблизитися. Як-не-як спільні труднощі.
Зараз у них з Олегом нібито все добре. Але більше Поліна, навчені досвідом, ніс у справи, пов’язані з ремонтом, не суне. А коли заходить мова про те, щоб переклеїти шпалери чи засклити балкон, вона каже: «Роби як знаєш».
І Олег вдячний дружині за те, що не втручається в «чоловічі справи». Хоча Поліні частенько здається, що вона сама зробила б кращий вибір і куди швидше впоралася б із цими «чоловічими справами».
