Ти їй сподобався. Так, вона має чудовий вигляд. Але насправді їй сорок два, а не тридцять, і в неї є п’ятнадцятирічний син. Вона не говорила тобі про нього

Ксенія увійшла в кабінет директора компанії, в якій вона пропрацювала майже два роки.
Чоловік років п’ятдесяти ледь глянув на відвідувачку і втупився в папери, що лежали перед ним на столі.

– Костянтине Євгеновичу, чому ви скоротили мене? – запитала Ксенія дзвінким від образи голосом.

– Не тільки вас. Компанія переживає важкі часи, ми на межі банкрутства, – сказав директор, поморщившись. За останні дні йому багато разів уже ставили подібні запитання, навіть погрожували.

– Але ви ще не збанкрутували, адже так?

– Так, але доходи компанії різко впали. Щоб зберегти зарплату в повному обсязі, довелося скоротити частину співробітників. Ви вважаєте справедливим, якщо замість вас я скоротив би жінок із дітьми та матерів-одиначок? Як мені пам’ятається, я брав вас тимчасово, на місце співробітниці, яка пішла в декрет. Ще є питання?

– І нічого іншого ви не можете мені запропонувати? – тремтячим голосом запитала Ксенія.

– Я ж сказав, ми майже банкрути. Нічого особистого. – І директор заглибився в папери, даючи зрозуміти, що розмову закінчено.

І ось уже два тижні Ксенія переглядала оголошення в пошуках роботи. Вона розіслала своє резюме на різні сайти. Її запрошували на співбесіду, але то роботодавця не влаштовував її досвід роботи, то обіцяли зателефонувати, але не дзвонили.

Гроші танули, наближався термін оплати оренди квартири, а роботу Ксенія так і не знайшла.

Вона вже втрачала надію, коли на очі потрапило свіже оголошення. Ксенія одразу ж зателефонувала за вказаним номером.

– Зможете приїхати до одинадцятої? – запитав безпристрасний жіночий голос.

– Сьогодні? Так! – зраділа Ксенія.

– Запишіть адресу…

Ксенія подивилася мапу і жахнулася. Компанія знаходилася досить далеко від її будинку, а до одинадцятої залишалося менше години. Вона пошкодувала, що так необачно погодилася, але потрібно постаратися встигнути, якщо хоче отримати роботу.

Дівчина швидко одягнулася і вискочила з квартири. На вулиці йшов дощ. Ксенії довелося повернутися за парасолькою. Якщо приїде мокрою куркою на співбесіду, то навряд чи це сподобається роботодавцю.

На зупинці в самотньої бабусі вона дізналася, що автобус щойно пішов. Усе сьогодні складалося проти неї. Ксенія мало не плакала. Шанс отримати роботу танув із кожною хвилиною. Вона в розпачі виставила руку вбік, стоячи на краю тротуару.

Машини проїжджали повз, обдаючи її ноги бризками. Нарешті, поруч зупинилася срібляста “Кіа”. Молодий чоловік опустив скло.

– Вам куди?

Ксенія відчинила дверцята, сіла на пасажирське сидіння і назвала адресу.

– Це ж далеко, – обурився чоловік.

– Будь ласка, допоможіть, я спізнююся на співбесіду. – Ксенія з благанням подивилася на нього.

– Гаразд, – неохоче погодився чоловік.

– Дякую! Тільки можна швидше?!

– Ще й квапить, – пробурчав чоловік собі під ніс і похитав головою.

– Що? – перепитала Ксенія.

– Не переживайте, встигнемо. – І водій звернув у провулок, об’їжджаючи світлофор.

Машина зупинилася біля будівлі компанії за три хвилини до призначеної години.

– Удачі! – крикнув чоловік у спину Ксенії.
У потрібний кабінет вона влетіла рівно об одинадцятій, захекана і розчервоніла.

– Ви не запізнилися. Похвально. Видно, що вам потрібна робота, – сказала жінка в строгому костюмі.

– Дуже потрібна! – підтвердила Ксенія.
Через півгодини вона вийшла з будівлі зі щасливою посмішкою на обличчі і з подивом помітила машину, яка привезла її сюди. Тут Ксенія з соромом згадала, що забула розплатитися з водієм.

– Вибачте, я так поспішала, що не заплатила вам. – Ксенія почервоніла і дістала з сумочки гаманець.

– Не треба. Вирішив дочекатися і дізнатися, вийшло у вас чи ні. Бачу, вас можна привітати?

– Так! Мене взяли, – вдячно посміхнулася Ксенія своєму рятівнику.

– Це потрібно відзначити. Пообідаєте зі мною?
Ксенія зам’ялася, але відмовити не наважилася. Адже не без його участі вона отримала цю роботу.

– Добре. Ви справді принесли мені удачу, – сказала вона і сіла в машину.

Молодий чоловік Ксенії сподобався. Тільки зараз, сидячи в кафе за столиком навпроти, вона його роздивилася. Вродливий, із пронизливим поглядом, гарно одягнений.

Так почалося їхнє кохання. За два місяці вона переїхала до Максима, а ще за півроку вони одружилися. Щоправда, квартира була не його, а друга, який поїхав у тривале відрядження за кордон, дозволивши пожити в ній до його повернення.

Молоді вирішили не зволікати і купити квартиру в іпотеку. Як молода сім’я вони мали вигідні умови. Максим знайшов підробіток, щоб скоріше закрити іпотеку.

З дітьми вирішили почекати. Ксенія росла в багатодітній сім’ї, їй доводилося доношувати речі старшої сестри, а то й брата. Вона дала собі слово, що її діти ніколи не будуть ходити в лахмітті. Їй лише двадцять п’ять, час терпить. Ось розплатяться за квартиру, тоді й плануватимуть дитину, зате в неї буде все найкраще.

Із Ксенією в кабінеті працювала Олена. Одягалася вона стримано, але стильно, коротка стрижка їй дуже личила і робила молодшою. Як потім дізналася Ксенія, було Олені не тридцять, а всі сорок два. Ксенія відверто захоплювалася нею.

– Де ви будете зустрічати Новий рік? – запитала Олена незадовго до свята.

– Удома. Ми за іпотеку платимо, економимо на всьому.

– Зрозуміло. Я теж удома. Одна, – сказала сумно Олена.

– А батьки? Вибач, що питаю.

– Не можу я поїхати до мами. На те є причини, – зітхнула Олена.

Що ж, кожна людина має право на секрети. Ксенія не могла уявити, як у новорічну ніч сидіти самій.

– Так приходь до нас. Утрьох буде веселіше, – запропонувала вона.

– Я подумаю, – вдячно посміхнулася Олена.

Вдома Ксенія попередила чоловіка, що запросила нову подругу в гості.

– Ти не будеш проти?

– Ні, нехай приходить. Ти попередила, що в нас усе буде скромно?

– Ні, але вона розумна жінка, думаю, сама здогадається і принесе що-небудь до столу.
Олена прийшла в гарній сукні, з пляшкою дорого ігристого, ікрою і фруктами. Ніч вони провели весело. Максим розважав дружину та її гостю, як міг. Уже під ранок він відвіз Олену додому.

А після Нового року Ксенія стала помічати, що чоловік змінився. Коли йому дзвонили, він замикався з телефоном у ванній. Взагалі не залишав телефон без нагляду, завжди носив його із собою. Він засинав, ледь торкнувшись головою подушки. Звичайно, він втомлювався на роботі, та ще й не на одній. Але й у вихідні спав до обіду. Вони давно не кохалися, нікуди разом не ходили.

У душі Ксенії зародилися сумніви. А що, чоловік він симпатичний, жінки таких не залишають без уваги. Ксенії він теж одразу сподобався. Раптом у нього хтось є?

Вона не могла згадати, коли він почав ховати телефон. Чи він робив так завжди, а вона не надавала цьому значення? Якщо чесно, то за Ксенією в офісі теж намагалися залицятися чоловіки. Звісно, їй була приємна їхня увага. Але вона одразу припиняла всі спроби, попереджала, що заміжня і дуже любить чоловіка.

Ксенія намагалася гнати від себе погані думки, але в серце закралася тривога.

– Ти чого така? У тебе все гаразд? – запитала її якось Олена, з якою вони після Нового року здружилися і часто в обідню перерву пліткували, обідаючи в кафе.

– Так, усе добре, – відповіла Ксенія.

– Не хочеш, не говори, – байдуже знизала плечима Олена.

І все-таки Ксенія поділилася з нею своїми сумнівами і підозрами.

– Вийшла заміж і розслабилася. А розслаблятися не можна. Чоловікові подобається адреналін, подобається завойовувати жінку. А якщо немає ні того, ні іншого, він починає звертати увагу на інших. Потрібно зробити так, що б йому знову довелося завойовувати тебе, – пояснила Олена.

– Це як?

– Зміни в собі щось, наприклад, зачіску, щоб чоловік помітив. Поводься так, ніби закохалася. То посміхайся без причини, то будь неуважною і задумливою. Нехай почне ревнувати. Струс чоловікам корисний. Я можу іноді ввечері дзвонити тобі. Ти йди з телефоном в іншу кімнату або у ванну. Нехай помучиться.

– Не знаю навіть. А якщо він влаштує скандал? Ми з ним рідко сварилися, та й то через дрібниці. А раптом у нього нікого немає, а я влаштую таку перевірку? Як би гірше не стало, – засумнівалася Ксенія.

– Дивись сама.

Але Ксенія все ж пофарбувала волосся в інший колір, постриглася, стала яскравіше підфарбовувати очі. Олена одного разу зателефонувала їй після вечері, і Ксенія замкнулася у ванній із телефоном.

– Хто тобі дзвонив? – запитав чоловік, коли Ксенія повернулася в кімнату. – Чому ти пішла розмовляти у ванну? Ти щось від мене приховуєш? – накинувся на неї Максим.

– Ці запитання я давно хотіла поставити і тобі, – не залишилася в боргу Ксенія.

– Дай телефон. – Максим простягнув руку.

– Добре, тоді й ти дай мені свій, – відповіла Ксенія. – Тобі вечорами теж хтось дзвонить, і ти йдеш розмовляти у ванну.

Ксенія навіть була рада, що, нарешті, вони зможуть із чоловіком поговорити. Вона втомилася від сумнівів і здогадок. Зараз вона в усьому зізнається чоловікові, припиниться ця безглузда гра, до якої її підштовхнула Олена.

– Нам давно час поговорити, – сказала Ксенія.
– Твої підозри безпідставні. У мене нікого немає. Можу я посекретничати з подругою? А ось хто телефонує тобі?

Але розмови не вийшло. Максим звинувачував її в зраді, вона теж не відставала від нього. Вони ніколи ще не сварилися так серйозно.

Втомившись від скандалу, Ксенія пішла спати. Максим уперше ліг в іншій кімнаті. Але заснути Ксенія так і не змогла. Здавалося, їхній шлюб тріщав по швах. Ще одна така сварка, і справа дійде до розлучення. Вона вже шкодувала, що послухалася поради Олени.

Серед ночі Ксенія встала, вирішила випити теплого молока. Дорогою на кухню вона заглянула в кімнату Максима. Він спав. У світлі місяця на стільці блиснув екран телефону. Ксенія навшпиньки увійшла й обережно взяла його. Вона знала код – число і місяць їхнього весілля. На кухні вона перегорнула його листування, переглянула історію дзвінків. Яке ж було її здивування, що листувався Максим з Оленою, тією самою, її колегою.

Раптово всі події склалися в одну картину, немов пазли. Усе почалося після Нового року, коли Олена приходила до них у гості. Можна не сумніватися, що їй сподобався Максим.

Ксенія здивувалася б, якби це було не так. Про це свідчило й листування. Останні повідомлення Максим видалив, але йому не вистачило терпіння видалити все. Сенс Ксенія зрозуміла.

Олена повідомила Максиму, що за Ксенією на роботі хтось залицяється. Максим не повірив, але Олена порадила йому придивитися до дружини, щоб переконатися в усьому самому.
Ксенія здивувалася, як тонко Олена зіштовхнула їх один з одним. Навіщо? А щоб розлучити їх, зайняти місце поруч із Максимом.

Адже це вона підказала Ксенії розіграти закоханість. Наївна і довірлива дурочка повірила, вплуталася в запропоновану Оленою гру.

Так, Олена ефектна жінка, цілком може звести чоловіка з розуму. Ксенія знала, що у неї є п’ятнадцятирічний син. Живе він із бабусею в якомусь селищі, щоб не заважати матері влаштовувати своє особисте життя.

Ось чому Олена не поїхала до матері на Новий рік. Ображений на неї син не хотів її бачити.

Вона дізналася про це випадково від дівчини з іншого відділу. Тоді не взяла це до відома, пожаліла Олену і запросила до себе на Новий рік. Сама ж вирила собі яму.

Ксенія жахнулася від правди, що відкрилася їй. Тягнути не можна, потрібно негайно все розповісти чоловікові. Невідомо, як далеко зайшли у них стосунки. Адже після Нового року минуло вже майже два місяці.

Будити Максима Ксенія не стала. Краще розмовляти на свіжу голову. Вона повернула телефон на місце, заразом перевела будильник на годину раніше, щоб встигнути до роботи поговорити з чоловіком. Будь що Ксенія вирішила врятувати свій шлюб.

Цієї ночі вона так і не змогла заснути. Коли продзвенів будильник, Ксенія підійшла до Максима.

– Поясни, що це? – вона показала на телефон.

– Чому тобі дзвонить і пише Олена?

– Ти рилася в моєму телефоні? – взвився Максим.

– А чому ти жодного разу не спробував зазирнути в мій? – запитала Ксенія.

– Ксюшо, давай поговоримо після роботи. Мені вистачило вчорашнього,- поморщився Максим, одягаючись.

– Не поспішай. Я перевела будильник на годину вперед, щоб поговорити. Це Олена налаштувала тебе проти мене? Це вона сказала тобі, що за мною хтось залицяється, що в мене хтось є?

– А що, не так? – Максим кинув на дружину недобрий погляд.

– Ні, не так. Хіба я потвора? Не можу сподобатися чоловікові? Але я всіх відшивала, говорила, що кохаю чоловіка. Олена просила тебе поспостерігати за мною, щоб переконатися в правдивості її слів, адже так? А мені вона порадила викликати в тобі ревнощі. Тому я вводила тебе в оману і йшла розмовляти по телефону у ванну. Дзвонила, між іншим, вона. І тобі, як виявилося, теж.

– Але навіщо? – здивувався Максим.

– Ти дурний чи прикидаєшся? Ти їй сподобався. Так, вона має чудовий вигляд. Але насправді їй сорок два, а не тридцять, і в неї є п’ятнадцятирічний син. Вона не говорила тобі про нього?

– Ти тільки зараз усе вигадала? Намагаєшся виправдатися? Не вийде.

– Я знала, що ти не повіриш мені. Скажи, а коли вона подзвонила тобі і розповіла про мене?

– Не пам’ятаю. Доки ти не запросила її до нас на Новий рік, я не підозрював про її існування.

– Саме так. Звичайно, вона все заперечуватиме. Ти її знаєш всього нічого, а зі мною знайомий майже три роки, ми живемо разом. Кому ти віриш більше, їй чи мені?
Максиме, ми ніколи не сварилися з тобою, але з’явилася вона і наш шлюб на межі розлучення. Ми обидва стали жертвами обману.

– Я зовсім заплутався. У мене в голові не вкладається. Навіщо їй це потрібно?

– У мене теж, – погодилася Ксенія. – Вона хотіла посварити нас, розлучити. Можеш запитати будь-кого в нашому офісі. Ніхто про мене не скаже нічого поганого. Ми цілими днями працюємо на очах одне в одного.

Мир було відновлено. А Олена незабаром звільнилася. Ксенія всім розповіла в офісі про її обман, співробітники влаштували їй бойкот. Той, хто обдурив одного разу, буде обманювати і далі.

Ксенія з Максимом вирішили все виправити. Вони взяли відпустку і поїхали на море. У них вийшов ще один медовий місяць, після якого Ксенія і дізналася ,що чекає на дитину.

Для того щоб роздобути вподобаного чоловіка, жінка йде на різні хитрощі. Зрадити можуть навіть перевірені часом подруги. Що говорити про тих, що з’явилися нещодавно? Слід триматися від них подалі, берегти від них свій дім і сім’ю.

Хоч раз у житті кожен із нас стикався з обманом і зрадою. Одні знаходять у собі сили боротися за своє щастя, а інші втрачають довіру до всіх на світі. Справжнє кохання ніякі інтриги не погасять. А сварки для закоханих, що повітря для полум’я, розпалюють його ще сильніше.

You cannot copy content of this page