Я зустріла місцеву пліткарку, яка допитувалася, куди це мій чоловік так зрання ходить. Я розповіла про риболовлю, але ця жінка змогла мене переконати, що він мені зраджує…

Нещодавно я стала заядлою рибалкою і все через місцеву пліткарку. Ця жінка знала все і про і всіх. Мій чоловік любив у вихідний день зранку піти з друзями на риболовлю. Інколи приносив рибу, інколи приходив з пустими руками.

Я не була проти. Поки він пізнавав дзен, я валялася в ліжку, готувати не треба. Але в один день в мене закралися сумніви щодо чоловіка. Я зустріла місцеву пліткарку, яка допитувалася, куди це мій чоловік так зрання ходить. Я розповіла про риболовлю, але ця жінка змогла мене переконати, що він мені зраджує.

Я вирішила, що б то не було, напроситися на чергову риболовлю, щоб побачити, яку «рибку» мій чоловік «ловить» на вихідних. Просто встала з ним зранку і сказала, що теж їду. Чоловік почав відмовляти мене, але я би він не опирався, та все ж таки взяв мене.

Ми, дійсно, поїхали на риболовлю. З його друзями, які були дуже здивовані через мою присутність. Приїхали на озеро. Світанок, туман – краса. Виявилося, що вудки для мене немає, тому її зробили з того, що було під рукою.

Дали мені черв’яків та показали як правильно підсікати. Мене залишили рибалити біля машин, а самі трохи далі. Відкрила я банку з хробаками, а вони ж живі та рухаються. Я своїми наманікюреними пальчиками ледь змогла в руки взяти хробаків.

Ледь насадила його на гачок і я пішла ловити рибу. Рибалки, які мене бачила, ледь животи від реготу не надірвали. Закинула, щось клюнуло, я висмикнула – маленький лящик попався. Я його викинула, але хробака він з’їв. Знову їх брати в руки я не хотіла.

Згадала, що рибу можна ловити на хліб. Витягла бутерброди, відщипнула, скачала у кульку, вчепила на крючок і закинула. І через пару хвилин щось клюнуло. Я з переляку так смикнула, що риба вилетіла з води, на льоту відчепилася і впала у траву.

Я була в ступорі. Місцеві рибалки на мене витріщалися. Через кілька секунд ми всі кинулися шукати рибу. Знайденого коропа кинули у відро і я продовжила свою риболовлю.

Наступна рибина була така велика, що мені допомагали її з води тягти. Аж ніготь зламала та ледь вудку втримала. Так, до приходу чоловіка в мене вже було повне відро риби, а деякі коропи були такі великі, що не влазили у відро.

Тепер я теж завзятий рибалка, чоловік навіть ревнує мене до уловів і своїх друзів. Я навчилася насаджувати хробаків, справлятися зі спінінгом, чистити рибу, запікати коропів і готувати фаршировану щуку. Можу подякувати нашій пліткарці, якби не вона, то я б ніколи так не зблизилася з чоловіком.

You cannot copy content of this page