— Олено, ти куди? — здивовано запитав чоловік, бачачи, що дружина збирається спати.
— У ліжко, а що? — втомлено відповіла вона.
— А посуд мити? — обурився Максим.
Всі гості вже розійшлися. Свято було веселим і галасливим. Вдома залишилася тільки його мама, але вона вже теж пішла спати. Олена ж склала залишки їжі в контейнери, вивантажила посуд у раковину і вирішила, що цього достатньо. Максим з нею не погодився.
— Завтра помию! Або помий сам, якщо хочеш!
— Олено, у нас взагалі-то моя мама гостює. Я навіть боюся уявити її обличчя, якщо вона завтра вранці все це побачить!
— Ой, Максим, подумаєш! Посуд — це не головне. Важливіше, що свято вдалося. Так добре посиділи. І навіть танцювали! Спати вже хочеться. Будь ласка, не виноси мені мізки. Я завтра помию посуд, у мене сьогодні вже сил немає.
— Перевтомилася бідна?
— Уяви собі! Поки ти десь прохолоджувався, я примудрилася прибрати всю квартиру, приготувати їжі на цілу компанію, ще й ялинку прикрасила. Дякую, хоч дочка допомагала. Ти взагалі-то обіцяв додому раніше прийти і теж щось зробити.
— Я не встиг. Машина зламалася. Я ж пояснив!
— Ось, і я тобі зараз пояснюю, я хочу спати! Не подобається посуд у раковині? Де мочалка і миючий засіб ти в курсі. Я спати!
Олена не стала далі сперечатися з чоловіком. Вона просто пішла спати. Втомилася до чортиків. Хотілося швидше дістатися до подушки і закрити очі.
Макс ще трохи посидів в інтернеті, посуд мити так і не пішов. Теж трохи втомився. Правда, спати лягав страшенно незадоволений. Він і справді переживав, що завтра доведеться вислуховувати від матері, що його дружина неправильна, але возитися на кухні все одно не хотів.
Прокинулися першого січня всі пізно, адже і спати лягли близько четвертої. Тетяна Сергіївна так натанцювалася вчора, що проспала довше за всіх.
Першою з дорослих прокинулася Олена, але замість того, щоб хапатися за ганчірку, вона заварила собі каву і вирішила почитати якусь розповідь в інтернеті.
Вона завжди так починала свій ранок і не збиралася відмовляти собі в цьому задоволенні. Тим більше в перший день цього року.
Максим прокинувся від аромату кави, що витав на кухні.
— Доброго ранку! — сказав він, похмуро дивлячись на посуд у раковині. — Ти досі не помила?
— Як і ти! Доброго ранку, сонечко! Давай він і далі буде добрим. Якщо хочеш кави, налий собі, я на двох зварила. У турці на плиті.
Він налив собі кави в чашку і сів за стіл. Згадавши, що вчора так і не спробував торт, вирішив відрізати собі шматочок.
— Ти будеш? — запропонував він дружині.
— Ні, на сніданок швидкі вуглеводи — це зло. Та й вчора стільки з’їла. Два дні тепер буду на йогурті. А тобі смачного, мій стрункий кипарис! – єхидно додала вона, натякаючи на невеликий животик, який випирав з-під футболки чоловіка.
— Ха-ха, я потім все в спортзалі залишу!
— Ну так, ну так! Гаразд, їж, якщо хочеш. Це твоя справа!
Максим випив свою каву, заїдаючи тортиком, його настрій явно покращився.
— А Свєта вже встала? — запитав він про дочку.
— Вона вставала, з’їла свої пластівці з молоком і, напевно, знову лягла спати. Я її не бачила, але чула.
У кухню майже безшумно увійшла свекруха. Макс напружився, передчуваючи скандал, але мати його здивувала.
— О Боже, як я мріяла хоча б раз у житті побачити таку картину! — з посмішкою сказала Тетяна Сергіївна.
— У якому сенсі? — не зрозумів син.
— Якби ти знав, як це жахливо перемивати посуд перед сном після Нового року або іншого свята. Це ж суцільна мука! Як же я рада, що ти не такий, як твій батько!
— Що ти маєш на увазі? Я думав, тебе це розлютить!
– Нісенітниці! Мене швидше в цьому плані дратував твій батько. Він завжди наполягав, щоб посуд мили з вечора. Точніше, щоб саме я мила. Ми кілька разів серйозно посварилися через це.
Мені довелося поступитися, тому і мила його перед сном, тихо ненавидячи його! Я взагалі часто поступалася йому в побутових питаннях…
Батько Максима пішов з життя п’ять років тому від серцевого нападу. Мати вже відійшла від цих подій, але зараз вона говорила дивні речі. Син думав, що вона завжди сама була ініціатором чистоти в будинку, але з її слів можна було здогадатися, що це не так.
— Мамо, ти серйозно?
— Звичайно! У твого батька прямо пунктик був на чистоті. Як же мене це дратувало, але у нього було так багато хороших якостей, що довелося з цим змиритися. Хоча іноді так дратувало, що доводилося утримувати будинок мало не в хірургічній чистоті.
Знаєш, мені іноді здається, що він тому і пішов так рано. Я про те, що надавав надто великого значення порожнім речам. Наприклад, таким, як невимитий посуд після свята.
— Ну, тут вже мені здається, ти перегинаєш, мамо!
Олена не втручалася в їхню розмову. Вона так зачиталася, що майже не чула її.
— Ні, синку, я так вважаю. Знаєш, мій Гена справді дуже часто переживав через те, що було неважливим. Шкода. Я намагалася йому це пояснити, але його так виховали.
Ти ж пам’ятаєш свою бабусю? Ось вона була схиблена на чистоті і третирувала дітей, щоб вони були ідеальними. Можливо, він тому і став таким. Мені так здається! — сказала вона, а потім звернулася до невістки.
— А ти, Олена, молодець! Не піддаєшся на провокації!
— Що? — здивувалася вона, відірвала очі від телефону, коли почула своє ім’я.
— Молодець, кажу, що посуд на ранок залишила! Я завжди мріяла так робити. І ти, Максим, молодець, що не виносиш дружині мозок через дрібниці!
— Ага, не виносить! — лише посміхнулася Олена, згадуючи їхню вчорашню розмову, але дорікати йому при свекрусі не хотіла.
— Я ось взагалі так думаю! — з посмішкою сказала Тетяна Сергіївна, заварюючи собі чай. — Дружина старається, все готує на свято, а чоловік хіба що з прибиранням допомагає. І то не завжди, тому справедливості заради, потрібно залишати йому най-най!
— Що залишати? — здивувався Максим, здогадуючись, що мама має на увазі!
— Найнеприємніше! — хмикнула мати і кивнула в бік раковини. — Так, Оленко, ходімо ми з тобою телевізор подивимося, а заразом вчорашні фотографії переглянемо. А Максик вже все одно каву допив, нехай сам посуд миє!
— О, я підтримую! Максим, у тебе така чуйна і справедлива мама! Я в захваті! — з посмішкою сказала Олена і встала зі стільця, прихопивши з собою свою вже охололу каву.
Вони разом вийшли з кухні, залишивши Максима одного. Він сумно подивився на повну раковину і скривився. Цього ще не вистачало!
— І навіщо я взагалі почав цю розмову! — лаяв він себе, включаючи воду.
Якби вони були вдвох з дружиною, він би ще придумав, як відмазатися, але проти матері не попреш. Так і з’явилася в їхній ще молодій родині одна традиція, яка дуже подобалася дружині, але зовсім не подобалася чоловікові.
Ну, а що? Життя не завжди справедливе!
Спеціально для сайту Stories
