Маргарита Семенівна з докором подивилася на сина, але нічого не сказала.
— Мамо, це Інга. Якщо ти не проти, ми поки поживемо в моїй кімнаті. Не переживай, ми скоро одружимося.
— А як же Тамара? — Маргарита Семенівна не могла більше мовчати.
— З нею ми оформимо розлучення, я вже все вирішив. І, будь ласка, не потрібно лізти в моє життя, — змінився на обличчі Кирило. — Інга, ходімо.
Такого удару Маргарита Семенівна не очікувала. Ледь молодь вийшла з кухні, у неї моментально заболіло серце і піднявся тиск. Вона, звичайно, не любила невістку, але такого від сина не очікувала.
***
А Тамара була зовсім не в курсі змін, що відбувалися. Річ у тім, що вона перебувала в пологовому будинку. Сюди її помістили на збереження, адже вагіт…ь була непростою. Тамара й уявити не могла, що поки її немає, Кирило розгорне повномасштабні зміни в особистому житті, але сталося саме так.
Для початку він привів додому, в орендовану квартиру, Інгу — колишню колегу з сусіднього відділу. Коханка виявилася норовливою і відразу ж зажадала вивезти з квартири всі речі Тамари. Добре, що у неї було не дуже багато речей, все вмістилося в пару сумок — їх Кирило поки склав у багажник машини.
Через два тижні оренда квартири закінчилася і, замість того щоб її оплатити, Кирило не знайшов кращого виходу, ніж привести нову пасію додому до матері.
— Мамо, ти розумієш, зазвичай Томка платила за квартиру. У мене зараз немає грошей, життя таке дороге… — нив Кирило, прохаючи Маргариту Семенівну дозволити пожити у неї.
— А ти у неї не питав, де вона брала гроші? — на подив різко відповіла мати.
— Працювала. А тепер я один повинен ґарувати. Ще й її годувати з дитиною, — зітхнувши, закотив очі Кирило.
Маргарита Семенівна ледь не втратила дар мови. Невже це вона виховала такого безвідповідального сина, для якого власний комфорт важливіший за сім’ю і майбутню дитину.
— Ну, поживи поки що. Тільки все одно житло шукати доведеться. Мені буде важко, якщо у мене вдома цілодобово буде плакати дитина.
— Не переживай, не буде, — запевнив її Кирило, вже заздалегідь знаючи, що він з Тамарою не буде жити разом.
І ось тепер, коли він привів додому Інгу, Маргарита Семенівна зрозуміла — справа ще серйозніша, ніж вона могла припустити.
Свого часу вона сама залишилася одна з дитиною на руках, але у неї хоча б були батьки, які могли допомогти. А у Тамари що? Дівчина з дитбудинку, зовсім молоденька. Коли Кирило привів її додому знайомитися з мамою, Маргарита Семенівна ледь втрималася від того, щоб висловитися. Добре, що педагогічна освіта і величезний стаж роботи зі складними підлітками не дозволили їй нав’язувати свою думку синові.
— Живіть як хочете, тільки не тут. Ви дорослі люди, тому вільні робити все, що завгодно, — крізь зуби процідила тоді Маргарита Семенівна, даючи явно зрозуміти, що розмова закінчена.
Тамара ж виявилася дуже ласкавою і поступливою. А ще — господарською. Кілька разів на тиждень приїжджала до свекрухи з гостинцями — то пирогів напече, то варення наварить. І коли тільки встигла навчитися готувати?
Маргарина Семенівна гостинці приймала, але як тільки Тамара виходила за двері, одразу без жалю викидала їх у сміттєве відро. Не вистачало ще їжу від цієї замазури приймати! Вже потім вона, подивившись на себе з боку, зрозуміла – вона точнісінько копіювала поведінку своєї колишньої свекрухи, з якою вона так і не змогла знайти спільну мову.
Зараз же ситуація була непривабливою, з якого боку не подивися. Навіть якщо не брати до уваги, що Тамара скоро наро дить і з пологового будинку їй нікуди піти.
Маргарита Семенівна прекрасно розуміла, що її син вчинив, як останній негідник, але те, що у неї вдома оселилася нова пасія Кирила – це абсолютно вибивало жінку з колії.
Інга була зарозумілою, абсолютно не господарською, спала до обіду, а потім слухала на всю гучність дурні сучасні пісні. Якби Маргариту Семенівну запитали прямо зараз, вона б з двох невісток вибрала однозначно Тамару. Хоча б тому, що та жила окремо.
Син же розмовляти про ситуацію, що склалася, категорично не хотів. Він фактично уникав Маргариту Семенівну, йдучи рано вранці і повертаючись з роботи пізно ввечері, знаючи, що вона буде вмовляти його зберегти сім’ю. Жінці нічого не залишалося, крім як цілими днями ділити квадратні метри з Інгою.
— Маргарита Семенівна, добрий день, — щебетала на тому кінці трубки Тамара. — Щось Кирило трубку не бере, у вас там все нормально?
— Нормально, — видихнула жінка. І тут же додала перше, що спало на думку. — У нього ніби щось з телефоном. А ти як?
— Та так собі, крапельниці щодня. До п’ятого числа, якщо дотягнуть, то будуть кесарити… За мене не переживайте, зі мною все добре.
«Добре, куди вже там», — подумала Маргарита Семенівна. Вона вирішила взяти ініціативу в свої руки і насамперед пішла до знайомої знахарки, яка лікувала людей від різних залежностей. Маргарита Семенівна була впевнена — Кирила просто приворожили.
— Ну не бачу привороту, — розвела руками знахарка. — Роби що хочеш, але не бачу. Магією тут не пахне.
Маргарита Семенівна засумувала. Вона розраховувала в один день відновити сім’ю сина.
— Можеш давати синові ось цей збір, — знахарка простягнула ароматно пахнучий мішечок з травами. — Але це тільки послабить його зв’язок з новою жінкою. Більше я нічого порадити не можу.
Ще одним хорошим, як вважала Маргарита Семенівна, варіантом для того, щоб відвернути Інгу від Кирила, було розповісти правду про голубків на роботі.
Точної адреси, де працює син, вона не знала. Зате у неї був записаний телефон бухгалтерії Кирила — одного разу він дзвонив їй на мобільний з цього номера. Ледь на тому кінці дроту взяли трубку, Маргарита Семенівна відразу виклала всю правду.
— Ви їм там навіювання, чи що, зробіть, — пояснювала Маргарита Семенівна. — Сім’я ж на очах розвалюється, а там дитина ось-ось на світ з’явиться.
Цього ж вечора Кирило влаштував матері грандіозний скандал. Мабуть, до нього швидко дійшли чутки про дзвінок Маргарити Семенівни на роботу.
— Я тебе просив не лізти в моє особисте життя?! — бризкаючи слиною, кричав син. — Ось тобі воно треба зі своїми порадами? Якщо тобі Томка ближча за рідного сина, то й живи з нею. А про дитину ще невідомо, може вона нагуляла її.
Гучний ляпас змусив Кирила замовкнути.
— Іди геть, — вимовила Маргарита Семенівна. — І свою цю забери. Ніколи не думала, що у мене син такий мерзотник. А Тамару я не залишу, будь певен.
***
На виписці з пологового будинку Тамару зустрічала тільки Маргарита Семенівна. Спочатку Тамара ніяк не могла зрозуміти, де Кирило і чому він не прийшов забирати її з дитиною. І навіть коли Маргарита Семенівна розповіла їй, у чому справа, дівчина ніяк не могла повірити своїм власним вухам.
— Як пішов до коханки? У нас же все було добре… — кліпала очима Тамара, сидячи на лавочці біля пологового будинку. — Ви жартуєте, може?
— Які вже тут жарти… — знизала плечима новоспечена бабуся, не зводячи очей з маленького онука. Малюк був копією Кирила, це було зрозуміло з першого погляду. — Чого сидиш, викликай таксі.
— Куди викликати? — підняла заплакані очі невістка.
— Зрозуміло куди, до мене. Поживіть поки, там подивимося. Може, Кирило з’явиться.
Але Кирило не з’явився. Ні через тиждень, ні через місяць. Від родичів Маргарита Семенівна чула, що з новою пасією у сина не склалося, але повертатися до законної дружини він не поспішав.
– Маргарита Семенівна, ви не будете проти, якщо я подам на аліменти? – боязко запитала Тамара одного разу за сніданком.
— Ні, звичайно. Жодного разу не прийшов, синові копійки не дав. І хіба я буду проти, — сплеснула руками та. — І на розлучення подай теж, щоб не кортіло тинятися!
Маргарита Семенівна не розповіла Тамарі, але кілька днів тому вона зателефонувала синові, наступивши на горло своїй гордості. Але нічого нового не почула. Кирило все так само стверджував, що син не від нього, а ще — був дуже ображений на матір, що вона пустила до себе жити невістку з онуком.
— Ви не переживайте, мені як гроші будуть приходити, я кімнату орендую і ми з Владиком переїдемо. Я знаю, у вас тиск, а тут малюк ночами плаче, спати не дає, — винувато виправдовувалася Тамара. Їй було незручно обмежувати Маргариту Семенівну своєю присутністю.
— Ти що таке говориш! — Маргарита Семенівна навіть схопилася за серце. — Навіть не думай нікуди переїжджати. Ти мені як рідна дочка, а Владик такий крихітний… Як ти одна будеш? Не дозволю.
Тамарі й самій не хотілося нікуди їхати, адже свекруха дуже допомагала їй доглядати за сином.
***
Через три роки Тамара вийшла на роботу, а Маргарита Семенівна залишилася доглядати за Владиком. І її педагогічні навички стали в нагоді – вже через пару місяців кмітливий хлопчик вивчив усі літери.
У бабусі не було жодних сумнівів, що це її рідний онук, і вона навіть зважилася написати на нього заповіт.
— Ось піду з життя, хоч Владик з квартиркою буде. Скаже — від бабусі дісталася, — задоволено посміхалася Маргарита Семенівна, розповідаючи своїм знайомим про своє рішення.
А Кирило, дізнавшись про таке рішення матері, взагалі припинив з нею будь-яке спілкування. За ці кілька років він уже тричі намагався створити нову сім’ю, але щоразу безуспішно.
У підсумку останні пару місяців чоловік жив з жінкою, яка була значно старша за нього… Але Маргарита Семенівна намагалася не дуже переживати з цього приводу, адже тепер у неї була нова сім’я, що складалася з невістки та онука. А в нове особисте життя Кирила вона втручатися не збиралася, як він того і хотів.
Спеціально для сайту Stories
