Зараз мені вже 28 років. Але життя в мене було геть не солодке. Все, що я пам’ятаю з дитинства – це щастя, іграшки, мама з татом, а потім всього цього різко не стало. А я все життя любив машини та багато часу проводив в гаражі.
Мої батьки були дуже заможні. Вони мене обожнювали, але я найбільше любив проводити час з нашим водієм. Він постійно мені розповідав, які є деталі, для чого вони. Мені неймовірно подобалося.
У вісім років я вже дуже добряче розбирався в автомобілях. В мене було щасливе життя, але коли мені виповнилося 10 батьків не стало. В мене ще була бабуся, яку я майже не пам’ятаю, бо їй ніколи не було до мене діла.
Спочатку я поїхав до неї, але в нас не склалося. Вона постійно була зайняти своїми справами й навіть погодувати мене їй було важко. Я навіть навчився готувати собі сніданки та перебивався бутербродами.
Так, пройшло кілька тижнів, але потім бабуся сказала, що їй важко зі мною, і віддала у сиротинець. За її словами, в неї немає часу дивитися за мною, годувати мене, робити зі мною уроки. У дитячому будинку мені було незвично і дуже хотілося додому.
Незабаром до мене приїхав водій батьків, він привіз смаколики та подарунки. З того дня він приїжджав кожного дня, а через декілька місяців забрав мене до себе. Я був дуже щасливий і досі йому вдячний, що не кинув мене тоді.
Я так і жив у водія батьків. В нього не було дітей, то ж його дружина ставилася до мене, як до рідного. Я гарно вчився, як міг допомагав названим батькам. Бабуся ж за цей час жодного разу не дала про себе знати.
Про мене вона згадала лише два рази. Перший, коли їй заблокували доступ до моїх рахунків, всі ці гроші стали моїми після всиновлення. Вона тоді в суд пішла, щоб забрати все, що залишилося від моїх батьків. Та, на щастя, суд став на мою сторону.
Другий раз вона про мене згадала, коли я виріс і сам повноцінно розпоряджався грошима батьків. Вона тоді вимагала, щоб я її забезпечував. Я мовчки закрив двері і більше її не бачив. Чому я маю допомагати людині, яка від мене відмовилася?
Зараз в мене мережа СТО. Маю прекрасну дружину та двох діточок. До названого батька часто навідуюся. Раджуся з ним, коли не знаю, як вчинити. Завжди дає мудрі порали. До речі, в нього теж з’явився син. Отак і живемо. Чужа людина замінила мені рідних.
