– Цей шлюб був помилкою. Денис зла людина. Зла і розважлива. І він мене ніколи не кохав
– Не реви, Соню, годі, – втішала бабуся, – Ну, в серцях-то чого тільки не скажеш?! – Ні, бабусю, не в серцях. Він цілком серйозно. …Соня і Денис
Я уявити не можу, як житиму без тебе, і взагалі не розумію, як жила раніше. Я буду шалено сумувати за Свєтою, але ти сам не захочеш, щоб я була поруч
– Свєтко, бувай! – Бувай! Завтра зустрінемося. Світлана махнула всім рукою, поправила ранець і покрокувала стежкою до будинку. Діти жили в селищі, а Свєта – у лісі, тому
Мене не прийняли одразу, з першого дня, хоча я нікому не зробила нічого поганого
– Льошо, зайди до мене, якщо не дуже зайнятий – голос шефа звучав якось не дуже впевнено, що мені одразу не сподобалося: значить, очікується якась гидота. Олег завжди
Бумеранг вигадали люди для власного заспокоєння. Життя по-іншому влаштоване. І все ж… Якийсь страх був присутній
Вона прийшла рано вранці. Це було несподівано й водночас дивно. Ася поправила халат і впустила гостю. – Ми з вами особисто не знайомі, – дружина коханця пройшла у
– Я й сам іноді заздрю самому собі, адже поруч зі мною найкраща дівчина на світі
Рита кружляла перед дзеркалом, і пишний поділ її білої сукні роздувався дзвоном. Дві подружки з роботи з нудотними посмішками на губах дивилися на неї, а в очах була
– Не дам я тобі жити з нею, Дмитре. Ти був моїм, моїм і залишишся. Помилку я зробила
Близько дев’ятої вечора Дмитра відірвав від комп’ютера дзвінок у двері. – Хто це на ніч ? – думав молодий чоловік, прямуючи до коридору. Тоня поїхала до батьків, з’явиться
Я впевнений, що ви не дуже добре думаєте про мене, але ви не праві. Мене абсолютно не лякає наявність трьох дітей. Мене лякає інше, а саме, я сам
– Галю, зайди. Мій у погребі був і тобі картопельки набрав. Галина повернула до двору сусідки. – Ой, дякую, тітко Марино, я вам обов’язково поверну. – З чого
Це наша традиція. Щосуботи вранці я приношу їй квіти, – урочисто виголосив він. – Навіть якщо хворію, навіть якщо затримуюся на роботі
Ранок почався з аромату свіжозрізаних троянд, який змішувався з терпким запахом зелені та солодкуватим подихом півоній, що щойно розпустилися. Я протирала пил з вітрини. Під склом красувалися готові
– Я тебе проґавив, і я сам винен. Але мені дуже приємно тебе бачити. І дуже боляче, що можливості бути з тобою більше не буде
Антон пішов від Рити несподівано, у дощовий травневий вечір, залишивши на кухонному столі ключі від квартири й обручку. Мовчки зібрався, застебнув велику чорну валізу – і вийшов у
– Сім’я – це святе. Якщо ти кохаєш мене, то повинна приймати все моє життя, включно з рідними
– Ти впевнений, що це гарна ідея? – Олена поправила сережку, дивлячись на своє відображення в дзеркалі. – Може, варто було почекати до офіційного оголошення про весілля? Славко

You cannot copy content of this page