У коридорі Василина почула смішки за спиною. Обернулася – групка ошатних дівчат роздивлялася її стареньку сукню. – Село приїхало, – фиркнула одна з них
– Василино, зелень полити забула! – пролунав з городу хрипкий голос бабусі Марусі. – Зараз, ба! – Василина відклала недомиту тарілку й виглянула у вікно. Червневе сонце палило
Катю, але ж Марина моя колишня дружина, так що це і не зрада … Це так … по старій пам’яті
Катерина познайомилася зі Стасом у кінотеатрі. Вони з подругою збиралися разом піти на прем’єру фільму, виходу якого з нетерпінням чекали. Але в той день Оксана відчула себе дуже
– Знаєш, що я сьогодні зрозуміла? – відповіла вона, уважно глянувши на Дениса. – Але ж ти мене зовсім не кохаєшь. Тому що кохають не за зовнішність, до неї дуже швидко звикають… Тобі потрібна красива картинка поруч, а я жива людина
– Ну як, смачно? – запитала Юля у чоловіка, нагодувавши його вечерею. – Як завжди, – відповів Денис. – Ти ж сама знаєш, що смачно, навіщо кожного разу
– Ого, так ти навіть квитки їм не оплатив? Просто пообіцяв безкоштовне проживання в чужій квартирі
– Слухай, я тут подумав… – Андрій неквапливо намазував мед на свіжий тост. – Цього року треба влаштувати справжнє свято. – Звичайно, – Марина посміхнулася, розливаючи ранкову каву
– Ось так і покохав мене твій дідусь худу, в скромному платтячку. Адже якщо кохаєш людину, то кохаєш усе
– Дякую, я не буду. – Катерина відсунула від себе тарілку з запеченою картоплею і куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів. – Курка за твоїм улюбленим рецептом.
– Знаєте що, Олю? Виходьте за мене заміж! Не зараз, звичайно. Через рік! Вам же треба дізнатися мене краще
Додому Олі не хотілося. Робочий день тридцять першого грудня був коротким, всі її колеги-жінки втекли до своїх дітей, чоловіків і олів’є. Радісні, сяючі, схвильовані, з величезними пакетами мандаринів
– Я розумію, але про що? Це буде не зовсім зручно. Мій наречений буде ставити запитання, не можу ж я зустрітися з колишнім чоловіком просто так, без приводу
Проживши у шлюбі з Вікторією три роки, він вважав, що знає дружину, як свої п’ять пальців. На момент знайомства з Вікою В’ячеслав взагалі не був готовий до шлюбу,
– Сама не знаю… – прошепотіла Ліда і зітхнула, – але ще рано. А тобі спасибі. Я хоч знатиму, що є людина, якій я потрібна. Це дуже важливо для мене
Ліда не була красунею. Але належала до того типу жінок, чарівність яких змушувала не думати про красу, не вдивлятися у форму губ чи носа. З ними просто хотілося
– З гарними гуляють, а одружуються з такими, як ти, – зітхнула Світлана
– Марічко, привіт. Що робиш? – пролунав у слухавці голос подруги. – Тільки прийшла з роботи. У тебе щось термінове? Вибач, я дуже втомилася, день шалений був, –
– Я думав, ти просто вмиєшся, і все! – почав він з порога. – А ти влаштувала цирк… Ще й скасувала все… Ти чому за мене все вирішила
– Неприємно на тебе дивитися! – сказав Тетяні наречений. – Ти хоча б перед весіллям приведи себе в порядок! Тон Олексія був незвично різким, так він з нею

You cannot copy content of this page